Війти или зарструватись
Зміст
Вступ. 2
1. Мотиваційно-психологічний аспект філософського тлумачення самогубства.4
2. Релігійна віра як протисуїцидний чинник. 8
3. Відсутність сенсу життя, оптимістичних надій на майбутнє як психологічний чинник суїцидальності. 10
Висновок. 13
Використана література. 14
Висновок
Власне інтелектуальне самогубство як вибір небуття в ситуації усвідомлення абсурду дуже рідкісне, суїцидент здебільшого переживає його у своїй уяві. Він можливий тоді, коли логіка абсурду накладається на інші сприятливі щодо суїциду умови. Вітальна енергія в людині достатньо потужна, щоб легко подолати екзистенційну нудьгу, навіяну усвідомленням абсурдності людського існування.
Самогубство — не єдина справді серйозна філософська проблема. Такою проблемою є прагнення людини до смислу життя, що відкриває їй перспективу нескінченної гармонії із Всесвітом. Наука не здатна дати людині такий смисл, тому найпотужніший чинник протидії інтелектуальному самогубству — віра.
Психологія самогубства — це насамперед психологія безнадії (страшного звуження свідомості, згасання для неї всього багатства світу, замикання життя в одній темній точці, неможливості вийти з неї). Душу заполонює один стан, помисел, жах. Людина хоче позбутися життя саме тому, що не може звільнитися від себе. І їй здається, що зробити це вона може тільки через самогубство.
Отзывы покупателей