Війти или зарструватись
- Загалом:
Курси Сервіс-Безлім
Кривий Ріг, Київ, Дніпро, Запоріжжя, Харків
англійська мова, польска мова, курси IT оператор ПК
СЕРТИФІКАТ
Курсы в Кривом Роге, польского, английского, компьютерные
Новости
Курсова робота Тема Київської Русі у романі Диво Павла Загребелього
- Цена: 99 грн.
- ✔ Є в наявності
- Артикул: 45261
Натисніть кнопку Оплата 24.
Вказуйте ПІП платника, а
E-mail в: Призначенні
* Є питання? Пишіть +380976190099 Viber
* Обробка запитів 1-3 години
Зміст
Курсова робота
Ремінісценції тем Київської Русі у романі «Диво»
Павла Загребельного
Вступ.5
Розділ i. З історії написання роману «диво» павла загребельного
1.1. Етапи та передумови написання першого історичного роману автора.7
1.2. Роль вимислу та домислу у формуванні образної системи та хронотопу. 10
1.3. Сюжетно –композиційні особливості роману «Диво».14
1.4. Історичні рефлекції у творі та літературні інспірації Павла Загребельного.17
Розділ ii. Побудова образної системи мистецького твору
2.1. Художня трансформація історичних постатей в образній системі роману «Диво».21
2.2. Образ Сивоока як втілення «митця з народу».26
2.3. Київська Русь у романі як ключовий елемент відображення духу епохи.28
Висновки.31
Список використаної літератури.34
Висновок
Проаналізувавши роман «Диво» Павла Загребельного у ході робити, ми дослідили способи відтворення духу епохи та ремінісценції тем Київської Русі у тексті. Окрім того, визначено роль авторського домислу та вимислу на на історичному тлі роману, відтворено у свідомості чітке уявлення про роль Київської Русі в історії, мистецтві, літературі.
Отже, Павло Загребельний звернувся до історії Київської Русі досить неочікувано для своїх шанувальників. Причиною цього є дійсно унікальне зацікавлення автора різноплановими джерелами інформації. Задум написати роман «Диво» виник у ході написання «Дня для прийдешнього». Письменник опрацював значну кількість книжок, наукових праць, спеціальних історичних видань та літописів. Роман «Диво» став першою частиною триптиху про Київську Русь. Незважаючи на історичну основу твору, автор все ж залишився белетристом у вираженні своїх художніх ідей. Авторська фантазія надзвичайно смілива, але водночас вона дуже органічно переплітається з історичними свідченнями та фактами, що змушує повірити читача у достовірність усього написаного.
Композиційна організація «Дива» цікава тим, що усі персонажі групуються навколо об’єднуючого центру Києва та Софії Київської. Основу сюжету складає конфлікт влади та мистецтва, свободи людини та її обов’язків.
Образи історичних постатей Павло Загребельний подає у власній незаангажованій інтерпретації. Автор подає художню біографію Ярослава Мудрого, потрібну для композиції й авторського задуму, оскільки фактів із дитинства князя у літописах недостатньо. Князь з одного боку зображений далекоглядним політиком, активним державним діячем, освіченою людиною, турботливим опікуном мистецтва, але з іншої сторони зрозуміло, що ідея безмежної влади загубила у ньому моральні якості людини. Сивоок виступає антиподом князю, він представник всього народу, митець, який розв’язує конфлікт з владою, системою, тиранією. Незламний дух, відданість справі та служіння народові – усі ці риси стали визначними в образі генія – Сивоока.
У ході роботи ми дослідили авторську концепцію відтворення духу епохи у романі, прийшовши до наступного висновку: по перше, автор творить Образ Київської Русі за допомогою детальних описів центральних міст давнини типу Новгорода і тихих осель типу Радогості, передмість, і навіть поодиноких хижин у лісі. Ми переносимось разом із древніми русичами до братньої Болгарії і до ворожої Візантії. Роман насичений достовірними та художніми описами споруд, картин природи. По- друге, важливу роль у відтворенні образу Русі відіграє характерна мова роману, яка проникнута духом історії, але не насичена навмисною стилізацією під архаїку. По-третє, найвагомішим моментом розвитку та функціонування образу Київської Русі у романі, вважаємо майстерні описи життя, діяльності та сподівань русичів, їхні тривоги та втіхи.
Автор розкриває сутність Київської Русі не лише у внутрішніх процесах, але й у зовнішніх стосунках з сусідньою Візантією, Боларією. Значну увагу Павло Загребельний приділяє складному питанню релігії на Русі. Православ’я заступило дике язичество, воно принесло книжні знання, освіту (для обраних), але водночас нова релігія несла лихо та сльози, калічила душі, забирала життя, і цим самим викреслювала свої мирні, гуманістичні постулати. Язичество ж утрималося в селі і було формою прояву народних, селянських поглядів, які існували на своїх тисячолітніх предковічних основах. Проаналізувавши авторську позицію щодо релегійного питання Київської Русі, ми прийшли до висновку, що все ж таки Павло Загребельний не применшив значення християнства у «Диві», хоч і лунає заява Сивоока, який присвятив душу будівництву Софії, що собор лишиться згадкою марної спроби повоювати серця руського народу чужим богом. Таким чином, велична держава постає з усіма її віковими надбаннями, традиціями та людьми.
Павло Загребельний відтворюючи образ Київської Русі заглиблюється у секрети творчості, таїну мистецтва, дозволяє відчути процес творення історії на собі. Розвиваючи традиції своїх попередників, а часом і творчо полемізуючи з ними у трактуванні характерів історичних осіб, переосмислюючи літописи, хроніки, праці вітчизняних і зарубіжних авторів, П. Загребельний здійснив справжнє художнє відкриття епохи на грунті історичних і психологічних гіпотез. У циклі романів про Київську Русь, зокрема у «Диві» йому, як нікому раніше, вдалося розкрити суперечності давньої доби і разом з тим глибинно осягнутн найрізноманітніші характери, відтворити психологію найголовніших соціальних типів — від смерда до князя, з їхнім індивідуальним світосприйманням і поведінкою. Таким чином, образ Київської Русі у романі творять ті, хто його населяють – люди зі своїми багатогранними внутрішніми світами, які так майстерно описав автор.
Отже, мети нашої роботи досягнуто, виконано ті завдання, що постали перед нами на початку роботи: відтворено образ Київської Русі, її суспільного життя, культури, визначено роль домислу та вимислу та їх впливу на образ доби у авторській концепції, співвіднесено образи історичних постатей у романі з образами представленими у пам’ятках, на які посилався автор, розкрито суперечності давньої доби, доведено сакральність ролі Київської Русі у образній системі роману.
Отзывы покупателей