Війти или зарструватись
Зміст
Вступ
1. Єгипетська дипломатія:
а) становленя і розвиток
б) Ель-Амарський архів
в) Богаз-Кейський дипломатичний архів
г) договір Рамсеса ІІ з Хаттусілі ІІІ
2. Дипломатія країн Межиріччя:
а) Міста-держави
б) Аккад, царство Шумеру і Аккаду
в) Вавилонія; царський архів міста Марі
3. Ассирія:
а) Політика і дипломатія правителів
б) Дипломатичні відносини з Єгиптом
в) Відносини Ашурбаніпала з Шамаш-Шумукіним
4. Дипломатія прадавньої Індії:
а) зародження і розквіт індійської дипломатії
а) Закони Ману
в) Імперія Маур’їв за Чандрагупти
б) «Махабхарата» «Артхашастра» та інші трактати
г) південноіндійська дипломатія
5. Дипломатія Стародавнього Китаю:
а) відносини з сусідніми племенами
б) довголітня місія Чжань Цяня
в) дипломат Бан Чао
г) стратегії китайської дипломатії
Висновок
Список використанної літератури
Висновок
Дивлячись на все вищевикладене, витоки міжнародних відносин сягають тривалої традиції взаємодії між племенами та союзами племен, які воювали, вели переговори та укладали союзи. З виникненням перших держав у долинах Нілу, Тигру та Єфрату, на берегах Інду та Хуанхе почали складатися й відносини між ними. Але завдяки далеким відстаням культурні і політичні взаємозв’язки між цими двумя великими осередками цивілізації були ще дуже слабкі. Примітивність засобів транпорту і зв’язку створювала перешкоди для становлення регулярних взаємовідносин між ними.
Але не дивлячись на це, все ж таки встановлюються відносини між державами, спочатку епізодичні, а пізніше – систематичні; з часом вони набувають форм міждержавних договорів. Договори про союз і взаємодопомогу, про нейтралітет та обмін спірними територіями, про порядок поділу воєнної здобичі, про видачу втікачів, про правила торгівлі свідчать про розширення сфер міжнародної взаємодії та міжнародно-правове регулювання.
Як бачимо, в давнину для укладання договорів та здійснення інших зовнішньополітичних завдань держави Дворіччя й єгипетські фараони виряджали посольства. Вони мали тимчасовій характер, хоча трапляються й постійні посольства, не обмежені спеціальними повноваженнями. Поступово почали формуватися й дипломатичні ранги (посли, герольди, гінці), поняття недоторканності посла, градація посольства відповідно до статусу держави, розробляється процедура прийняття посла. Вважалося, що посли мають покровительство фараона (царя, князя), й тому особисто є недоторканими. Часто вони одержували утримання від держави, яка їх приймала. Однак принцип особистої недоторканності послів ще не набув поширення, навпаки, історичні пам’ятки донесли приклади їхнього порушення. Під час дипломатичних і військових ускладнень посол міг стати заручником або бути вбитим.
Відсутність рівності на переговорах викликала необхідність для послів і навіть для царів малих держав виконувати принизливу процедуру. Так, еламський правитель цілував землю біля ніг послів царя Ассирії Ашурбаніпала, які прибули до нього.
На кінець ІІ тис. до н.е. коло питань, що розв’язувалися шляхом міжнародних договорів, значно розширилося. Окрім договорів про союз і взаємну військову допомогу, зустрічаються договори про нейтралізацію прикордонних фортець та міст. Договорами визначався порядок поділу воєнної здобичі, видачі втікачів і надання притулку; ними встановлювалися правила ведення торгівлі чи заборона на неї.
У дипломатичній практиці Давньої Індії та Китаю були розроблені правила посередництва й звернення до третейського розгляду. Політико-правова думка цих країн багата розробкою важливих проблем тогочасних міжнародних відносин, зокрема міжнародного права, функцій і статусу посла. Багатою й своєрідною була переговорна практика держав цих регіонів.
Головними засобами забезпечення дотримання договорів у давнину вважалися здійснення магічних обрядів, присяги та видача заручників.
Найуживанішими методами міждержавних відносин стародавніх держав були натиск, погроза, застосування сили й війна та широко розбудована система розвідки, яка охоплювала не лише військову, а й політичну сферу.
Відрядження посольств до інших країн, дипломатичне листування, договори й зустрічі між монархами – такими були форми тодішньої дипломатії.
В своїй контрольній роботі я намагалися охопити більш відомі історичні події і виділити більш відомих політиків чи дипломатів, прослідкувати розвиток посольських служб і ознайомитися з дипломатичними архівами, документами і іншіми цінними матеріалами з курсу ІСТОРІЯ ДИПЛОМАТІЇ.
Отзывы покупателей