Війти или зарструватись
Зміст
Вступ 2-3
Розділ 1. Теоретичні аспекти організації керування документаційним процесом 4-14
1.1. Поняття документаційного процесу 4-10
1.2. Теоретичні та методологічні засади керування документаційним процесом 10-14
Розділ 2. Особливості організації процесу управління документаційним процесом в державі 15-27
2.1. Історичні передумови становлення системи управління
документацій ним процесом 15-23
2.2. Традиції та їх роль у розвитку керування документаційними процесами 24-27
Розділ 3. Новації у сфері управління документаційними процесами 28-33
3.1. Дослідження новітніх течій управління документаційними процесами 28-30
3.2. Проблеми та перспективи впровадження у вітчизняну практику управління документацій ними процесами новітніх технологій 31-33
Висновки 34-36
Список використаної літератури 37-38
Висновок
Дослідивши питання, щодо призначення та сутності експертизи цінності документів, можна зробити наступні узагальнюючі висновки,. В даній роботі я дослідила актуальність та необхідність керування документаційного процесу, що являє собою - галузь керування, яка в свою чергу несе відповідальність за створення, обіг, приймання, зберігання у відповідних архівах документів, їх передання до архіву а також вилучення з нього службових, державних, відомчих чи інших документів для знищення, що включає в себе процес зберігання його самого в документарній формі, а саме свідчень чи інформативно-управлінської діяльності.
Для України документаційний процес є об’ єктом найвищого ступеня пріоритетності.
Основною ланкою документаційного забезпечення є діловодство – діяльність що охоплює процес створення документів та організовує роботу з ними: організацію документообігу, контроль виконання документів, підготовку до архівної передачі та ін.
В данній роботі мною були вивчені та дослідженні питання історичних передумов становлення системи управління документацій ними процеса,.Термінологічні зміни, що відбуваються з означенням практичної сфери документознавства, виявилися достатньо показовими для увиразнення особливостей побутування та розвитку науки. Відтак метою даної розвідки є висвітлення змісту термінів “діловодствo", “документаційне забезпечення управління", “керування документаційними процесами" у другій половині ХХ ст. як віддзеркалення стану прикладного шляху накопичення знань про документ у документознавчому контексті.
Незважаючи на певні успіхи, досягнуті наприкінці 1980-х рр. – на початку 1990-х рр. у сфері управління документаційними процесами, А. М. Сокова критично оцінювала їх, зважаючи на суттєві, типові недоліки організації роботи з документами на рівні конкретних установ чи у державному масштабі.
Таким чином, збагачення терміносистеми документознавства у прикладному сенсі стало свідченням стрімкого розвитку діловодства. Входження у науковий обіг термінів “документаційне забезпечення управління", “керування (управління) документацією", “керування документаційними процесами" стало ознакою часу.
Управлінське документознавство як наукова дисципліна має досить молодий вік, незважаючи на те, що базується на найдавнішому об’єкті: управлінському документі, який пройшов багатовікову історію і залишається одним з найрозповсюдженіших видів документів до нашого часу. Але збереглися деякі традиції, щодо управління документацій них процесів, які постійно змінювались, під плином тих чи інших факторів.
А також дослідила традиції та новітні технології дослідження управління документацій ними процесами в державі, і можу сказати, що традиції відіграють не аби – яку роль у керуванні документарних процесів, основними з яких можна виділити, такі як: національно-релігійні, історичні, моральні, психологічні, соціальні, мовні та інші.
Таким чином можна зробити узагальнюючі висновки, що традиції відіграють важливу роль у керування документацій ними процесами так, як вони передавалися людьми з року в рік, набуваючи певної чинності та досвіду, задля полегшення подальшої діяльності та доцільності документарних процесів.
Головну роль у розвитку керування документацій ними процесами, посідає Єдина державна система діловодства, що дає змогу упорядковувати та оптимізувати документаційні процеси, являється засобом удосконалення управлінської діяльності. У наш час підготовлена і діє як нормативно-методичний документ нова редакція ЄДСД, яка отримала назву Державної системи документаційного забезпечення управління (ДСДЗУ). Ця система базується вже на ЕОМ, але водночас враховує і можливості традиційного ручного опрацювання документів.
Дослідження течій управління документаційними процесами, призвело нас до впровадження методів та прийомів інноваційного управління, та ресурсним обміном. Але на сьогодні ще не сформована дана течія, яка б об’єднувала наукові результати досліджень в тій чи інших галузях. Саме тому, постало питання необхідності у побудові цілісної концепції. Яка дала б змогу повністю оволодіти всією документаційною системою, ефективно управляти нею та залучати нові тенденції
Сьогодні в Україні не існує відповідний нормативний документ, який би систематизував та врегулював організацію роботи з документацією. Одним з відповідних актів нормативно-правової форми, який регулює документацій ний процес, являється - «Примірна інструкція», яка відповідає відповідній організації загальної документації та сферах ї застосування, яка обмежується відповідними установами, що зазначені в її назві та організаціями, які знаходяться в її координуванні (підпорядкованості). Однією з перспектив впровадження новітніх технологій, я вважаю створення стандарту ISO 15489:2001, вона сприяє до виникнення позитивних змін по відношенню до документації та діловодства загалом, тому що, керування документацією – це є певна розроблена система управління.
Отзывы покупателей