Війти или зарструватись
- Загалом:
Курси Сервіс-Безлім
Кривий Ріг, Київ, Дніпро, Запоріжжя, Харків
англійська мова, польска мова, курси IT оператор ПК
СЕРТИФІКАТ
Курсы в Кривом Роге, польского, английского, компьютерные
Новости
Курсова робота Наративна стратегія новели О‘Генрі Останній листок
- Цена: 50 грн.
- ✔ Є в наявності
- Артикул: 40440
Натисніть кнопку Оплата 24.
Вказуйте ПІП платника, а
E-mail в: Призначенні
* Є питання? Пишіть +380976190099 Viber
* Обробка запитів 1-3 години
Зміст
Вступ 3
Розділ І. Наратив та наративна стратегія 5
1.1. Наратив та його види 5
1.2. «Останній листок» у літературній критиці 10
Розділ ІІ. Нарація у творчості О.Генрі 13
2.1. Наративні особливості новел О.Генрі 13
2.2. Новела О.Генрі «Останній листок» 22
Висновки 29
Список використаних джерел 32
Висновок
Літературно-художній твір можна визначити як розповідь про певну життєву подію (вигадану чи ні), що ведеться від особи реального або уявлюваного автора з розрахунком на естетичне враження й містить у собі його передумови. Наративна стратегія автора полягає в тому, щоб зафіксувати, з’ясувати, залишити для нащадків начала «ідеального» світу та ідеальних «нових людей». У сучасному зарубіжному літературознавстві виокремлюють чотири розповідальні форми, розроблені англійським літературознавцем П. Лаббоком у 1921 р.: 1) панорамний огляд; 2) драматизований розповідач ; 3) драматизована свідомість; 4) чиста драма.
Розповідь, нерідко іменована на рацією, природно, виявляється центральним предметом аналітичного розгляду. Термін «розповідь» використовується як при вивченні мовної структури окремих прозаїчних творів, поетики оповідання, так і при дослідженні художньої системи одного автора. Вона відіграє роль лінзи, крізь яку незв'язані й незалежні компоненти існування розглядаються як зв'язані частини цілого.
О.Генрі – один із найпопулярніших американських новелістів початку XX ст. Письменник-гуморист і митець поетичного світовідчуття, чутливий та іронічний, він був надзвичайно уважним до прикмет реального буття Америки своєї доби і створив власний романтичний міф про «маленького американця»
О.Генрі можна було б назвати своєрідним запізнілим романтиком, американським казкарем XX століття, але природа його унікальної новелістичної творчості ширша за ці визначення. Гуманізм, незалежна демократичність, пильність художника до соціальних умов свого часу і гумор переважають над сатирою, а «втішливий» оптимізм — над гіркотою й обуренням.
У поетиці новели О.Генрі дуже важливий елемент гострої театральності, що, безсумнівно, пов'язаний з його світовідчуванням фаталіста, який сліпо вірить у Випадок, або Долю. Звільняючи своїх героїв від «глобальних» роздумів і рішень, О.Генрі ніколи не відвертає їх від моральних орієнтирів: у його маленькому світі діють тверді закони етики, людяності – навіть у тих персонажів, чиї вчинки не завжди погоджуються із законами.
Надзвичайно багатою, асоціативною і вигадливою є мова його новел, насичена пародійними пасажами, ілюзіями, прихованими цитатами й усілякими каламбурами, які ставлять надзвичайно складні завдання перед перекладачами – адже саме в мові О.Генрі закладений «формотворчий фермент» його стилю.
Гостро в його творах відчувається самотність людини, а також жорстокість і байдужість сучасного світу. З погляду письменника, життя — не комедія і не трагедія, а примхливе поєднання і того, й іншого. Новели О.Генрі – тісне співіснування смішного і сумного, кумедного і драматичного.
«Останній листок» О.Генрі – одна з найкращих і найвідоміших новел нью-йоркського циклу. Це зворушлива історія самовідданої дружби і самопожертви. Центральні персонажі твору – дві бідні дівчини-художниці Сью і Джонсі. У листопаді одна з них, Джонсі, тяжко захворіла на пневмонію. Годинами вона дивилась у вікно, на плющ, який ріс на стіні будинку у дворі, лічила листки, що опадали з плюща: Джонсі здавалося, що, коли останній листок опаде, вона помре. Усі зусилля Сью збити Джонсі з цієї небезпечної думки зазнавали поразки. Життя дівчини врятував старий художник на ім'я Берман, бідний невдаха, який жив на першому поверсі, під студією Сью і Джонсі. Він під холодним дощем уночі намалював на стіні листок плюща замість того, якого зірвав вітер. Листок, що не підкоряється холодним вітрам і залишається на плющі, збудив у Джонсі волю до життя, і вона одужала. А старий Берман захворів на пневмонію і помер.
Це сумна і майже трагічна історія, сповнена глибокого переживання за долю героїв. Найбільш психологічно складним образом у новелі є старий Берман. Автор іронізує з його кумедної зовнішності, з його постійних розмов про шедевр, який він коли-небудь залишить світові. Але саме він виявляється спроможним на великий акт самопожертви: ціною власного життя підтримує дух Джонсі й рятує її від смерті. Цей старий невдаха і пияк постає взірцем тієї дієвої любові, яка без жодного слова кидається на допомогу іншим. Образ Бермана набуває справжньої духовної величі, а смерть його викликає в нас такий самий біль, якби із життя пішла близька для нас людина.
«Останній листок» – одна з найкращих новел в усій світовій літературі, яка розкриває тему відданої любові людини до людини. Новела є взірцем майстерної композиції та вирізняється динамічним сюжетом. У ній автор використовує такий прийом, як несподівана кінцівка (це його улюблений прийом побудови сюжету). По суті, новела є прикладом «подвійної розв'язки», тобто тут наявні дві сюжетні лінії: хвороба Джонсі і шедевр Бермана. Формально основною сюжетною лінією є хвороба Джонсі, але тільки формально. Насправді головною подією в творі є самовідданість Бермана. Обидві лінії набувають остаточного несподіваного розв'язання тільки в самому кінці новели, коли Сью розкриває правду подрузі. Завдяки такому прийому О.Генрі тримає читача в стані напруження до самого завершення новели. Але цей прийом виконує ще одну функцію – за його допомогою старий Берман в одну мить морально виростає в наших очах і перетворюється на символ самопожертви.
Отзывы покупателей