Війти или зарструватись
- Загалом:
Курси Сервіс-Безлім
Кривий Ріг, Київ, Дніпро, Запоріжжя, Харків
англійська мова, польска мова, курси IT оператор ПК
СЕРТИФІКАТ
Курсы в Кривом Роге, польского, английского, компьютерные
Новости
Курсова робота Лінгвокрайнознавчий аспект дослідження української міфології
- Цена: 50 грн.
- ✔ Є в наявності
- Артикул: 28578
Натисніть кнопку Оплата 24.
Вказуйте ПІП платника, а
E-mail в: Призначенні
* Є питання? Пишіть +380976190099 Viber
* Обробка запитів 1-3 години
Зміст
Вступ 3
Основна частина 7
Висновки 25
Список використаної літератури та джерел 28
Література 28
Джерела 30
Висновок
Українська фразеологія як важлива складова української мови і мовлення є водночас складовою культури українського народу, її вивчення нерозривно пов’язане з етнокультурознавчими знаннями, формує сукупність знань про побут, звичаї, традиції українців.
У фразеологічному багатстві української мови відображено мудрість народу, його історичний досвід, світогляд систему моралі, своєрідність народної матеріальної культури.
Досліджуючи мовний аспект української міфології, зокрема уявленнями про світ як „вищих” так і „нижчих богів”, зафіксованих у фразеології, можемо сказати, що є цікавим і перспективним.
До найпоширеніших персонажів української міфології „ вищого” пантеону богів належать такі: Перун – уявлення про нього знайшли відображення у фразеологізмі: „ Бодай тебе Перун побив!”, у „дієслові періщити” (про дощ);
Даждьбог пов’язаний із українським „Дай боже!” з первісного язичницького „Даждьбоже!”
Див – знайшов відбиток у фразеологізмах: „Щоб на тебе Див прийшов!”, „Щоб на тебе диво прийшло!”, „А диво на тебе”, „Диво би на тебе зайшло!”;
Велес чи Волос – „ Дамо десятину отцям, а соту на Велеса”, у „Слові о полку Ігоревім” згадується про Велеса так: ”Віщий Баяне, Велесів внуче”.
Доля – „ Доле, йди до нас кашу їсти!”, „Ніхто не знає, яка його доля чекає”, „Доля карає й вельможного й неможного”, Також говориться і про Недолю як суперниці Долі і яка викликає якесь нещастя: „Своєї недолі і конем не об’їдеш.”
Згадка про Білобога, щоправда на тлі білоруської мови, як про Білуна, міститься у таких висловах: „Темно в лісі без білуна”, „Мужик подружився з Білуном”.
Про низку богів із „вищого” пантеону не маємо мовних одиниць. Це такі боги як Ярило, Марена, Числобог.
Українці знали багато богів „нижчого рівня”, які мають як і позитиві так і негативні риси. Вони так чи інакше впливали на життя кожної людини, зокрема і світобудови народу в цілому.
Найбільш поширеним із цих демонічних істот є чорт. За народними віруваннями, він завжди був негативним персонажем в українській міфології. Про це свідчать такі фразеологізми: ”Люди плачуть, а чорт скаче”, „Всі люди, як люди, один чорт в ковпаці”, „Злий, як чорт (дідько)”, „ Хитрий, як біс (чорт)”, „Щоб тебе кат побив”, „Умостивсь наче сатана у болоті” та інші.
Значне місце посідають у міфології Біда і Лихо: „ Біда куца, а горе чубасте”, „Біда здибає легко, а трудно її позбутися”, „ Біда найде, хоч сонце сяде”, „Іди швидко -- біду доженеш, іди помалу- біда дожене, а все від біди не втечеш”. Про Лихо згадують так: „ Мовчи лихо-аби тихо!”, „Скажи Лихо, тай мовчи”, „Коби тихо -- не буде лиха”, „ Нехай теє лихо буде тихо”.
Про існування Блуда свідчить такі фразеологізми: „Блудом ходити”, „Блуд узяв”, які говорять так про людину, яка заблукала і шукає шляху.
Зауважуємо чимало фразеологічних одиниць і про Відьму: „Гірша відьма вчена, як родима”, „Ворожка з бісом накладає”,”У ворожки хліба трошки”, „Баба з чортом, як пес з хортом”, „Кума по хресті й по хвості!”.
Є низка „нижчих богів”, про які теж не маємо мовних одиниць, так як і „вищих”. Це такі боги: Русалка, Водяник, Мара, Лісовик та інші.
Отже, як ми бачимо, українська фразеологія із компонентами - міфологемами досить різноманітна.
Отзывы покупателей