Війти или зарструватись
Зміст
Вступ
Розділ I. Виникнення та розвиток скаутського руху в Україні
1.2. Поява молодіжних організацій наприкінці XIX – початку XX століть
1.3. Мета та основні приници скаутингу
1.4. Діяльність скаутських організацій до 1939 року
Розділ II. Особливості структури скаутсько – пластового руху
2.1. Основоположники Пласту
2.2. Правила пластового закону, символіка та атрибути.
Висновки
Список використаних джерел та літератури
Висновок
Скаутський рух в Україні бере початок із першого десятиліття XX століття. Його поширення та розвиток на основі загальновизнаних у світі засад та принципів відбувалися до державного перевороту 1917 р., після якого влада розпочала активне знищення руху. Про завершення цього процесу офіційно повідомлено було на черговому з’їзді РКСМ у 1926 р. З того часу рух зберігся в еміграції, але повноцінне його відродження відбулося в усіх посткомуністичних країнах після розпаду СРСР, що свідчило про цінність та ефекти ність скаутингу у вихованні, незалежно від політичних та економічних умов розвитку країни.
Oтжe, вapтo видiлити тaкi виснoвки з дoслiджeння:
1) Наприкінці XIX ст. на території України починають формуватися гуртки скаутського типу. Скаутській гуртки прийшли до України з Канади, засновник світого скаутингу є Роберт Байден – Пауел. Насамперед, цей рух починається на Заході. Молодь згуртовує себе у гуртках. Перші гуртки мали назву «Сокіл», »Січ», «Луг». За словами Плазової Т.І. західноукраїнський молодіжний рух був представлений й цілою низкою різноманітних структур, що діяли взагалі не самостійно, а всередині великих організацій, насамперед політичних.У змістовній праці Б.Савчука вперше комплексно аналізується теорія і практика цього молодіжного товариства, його історичний поступ на рідних землях. Головний поштовх до створення інституції, як правильно зазначив автор, дало виникнення та розвиток світового скаутського руху. Крім того, західні українці у межах конституції й законодавства ІІ Речі Посполитої розбудували потужні форпости свого культурно-освітнього життя. Витворилася структура на зразок «держава в державі». У 1920 - 1930-х рр. в Галичині діяло близько 70 різноманітних українських культурницьких, освітніх, фахових, професійних та інших установ. До них належало близько 45% молодих людей краю віком від 18 до 25 років. На чолі йшло студентство, 90% якого входило до громадських та політичних об’єднань. Усе це, разом узяте, створило сприятливі умови для функціонування українського скаутингу [ 13, c.26-27 ].
2) Основною метою та принципом скаутингу є виховання молоді в різних життєвих обставинах. Навчити дітей самостійно управлятись з труднощами в житті, розвивати вміння фізичні, інтелектуальні та духовні. Основний принцип виховання - усі складові особистості, тобто фізичні, психічні, інтелектуальні, суспільні й духовні якості, розвиваються у взаємодії. Скаутинг охоплює багато чинників, що сприяють становленню індивіда, але це не означає, що він замінює сім'ю, школу, релігію та інші соціальні інститути виховання, він лише доповнює їх виховну суть. Він має важливе значення у формуванні концепції обов'язків громадянина. Ця мета - фундаментальна, і її потрібно розуміти у широкому сенсі: кожна особистість має бути прогресивною та індивідуальною, водночас вона є невід'ємною частиною суспільства, його політичної структури тощо.
3) Проаналізувавши діяльність скаутських організацій можна зробити висновок, що розквіт цього руху припадає на початок Першої світової війни. Зародившись в Галичині, скаутський рух швидко поширюється по всій Україні. Влітку 1918 р. гетьман П.Скоропадський видав розпорядження про творення скаутських організацій при середніх школах. Дуже прихильно ставився до українського скаутського руху Головний Отаман Військ УНР С.Петлюра. Таке ставлення урядів до українського бой-скаутського руху дуже сприяло скаутській праці, як наприклад у Чернігові. Хоч там скаути вже раніше роздобули власну домівку при Чернігівській гімназії, на свою працю вони діставали асигнування від Губерніального Земства. У 1918 р. на Поділлі почали засновувати Пласт у школах Галичани. Деякі автори відзначають, що 20 -30 – ті роки є найтяжчими для скаутських організацій. Західноукраїнські землі,які перебували під владою Польщі чи Угорщини, зазнавали тиску та переслідувань. Влада вбачала в них загрозу для суспільства. Пласт намагались знищити. У Галичині Пласт припинив своє існування у 1928 році. Пізніше, мадяри окупували Закарпаття і 1939 року Пласт був офіційно заборонений. 1939 року починається Друга світова війна і саме в ці роки Пласт починає діяти нелегально, під видом іншої організації, а українська молодь вступає до лав Січових Стрільців.
4) Одним із найстаріших скаутських гуртків вважають Пласт – заснований 1911 року у Львові, молодими, вчними хлопцями: Іваном Чмолою, Петром Франком та Олександром Тисовським. Після світової війни Олександр Тисовський перший заходився знову коло віднови легального Пласту і працював у ньому аж до його розв'язання (з малою перервою в рр. 1924 – 1925), спершу Головою Верховної Пластової Ради (ВПР), від 1926 р. заступником Верховного Отамана і референтом діяльности. Після розв'язання легального Пласту не втратив зв'язку з Пластовим Центром. Ці люди сприяли розвиткові Пласту, щоб він надалі розвивався і назавжди вкорінились в історії.
5) Діяльність організації засновувалась на "Пластовому законі", який визначав правила поведінки пластуна, ставив вимоги до моральних якостей і був обов'язковим для виконання. В 14 пунктах закону вказувалось, що пластун повинний бути совісним, словним, точним, ощадним, справедливим, братерським, пожиточним, врівноваженим, пильним, чемним, дбати про своє фізичне здоров'я, зовнішній вигляд і культуру мови тощо. Відзнакою українського Пласту є біла трилиста лілея та тризуб. Три листки лілеї нагадаують про три обов’язки пл
Отзывы покупателей