Війти или зарструватись
- Загалом:
Курси Сервіс-Безлім
Кривий Ріг, Київ, Дніпро, Запоріжжя, Харків
англійська мова, польска мова, курси IT оператор ПК
СЕРТИФІКАТ
Курсы в Кривом Роге, польского, английского, компьютерные
Новости
Курсова робота Формування більшовицького режиму в Росії (1917-1921)
- Цена: 0 грн.
- ✔ Є в наявності
- Артикул: 13477
Натисніть кнопку Оплата 24.
Вказуйте ПІП платника, а
E-mail в: Призначенні
* Є питання? Пишіть +380976190099 Viber
* Обробка запитів 1-3 години
Зміст
Вступ
I. Формування більшовицького режиму в Росії
I.1. Жовтневий переворот і захоплення більшовиками влади
I.2. Перші кроки більшовиків
II. Громадянська війна та зміцнення більшовицького режиму
II.1. Утворення однопартійної системи
II.2. Політика „воєнного комунізму”
III. Спроби більшовицької партії у подоланні політичної економічної та внутріпартійної кризи
III.1. Х з’їзд РКП(б),та його рішення
III.1.1. А. Перехід до нової економічної політики
III.1.2. Б. Резолюція „Єдність партії” та її наслідки
Висновок
Додатки
Список використаної літератури
Висновок
Відносно легка перемога більшовиків у лютневій революції була зумовлена, насамперед, слабкістю буржуазії, відсутністю в Росії широкого прошарку населення з яскраво вираженою чисто особистісною ідеологією. Російській буржуазії не вистачало також політичного досвіду, мистецтва соціальної демагогії. Помірковані соціалісти вступили в союз з буржуазними партіями і не змогли очолити народний рух. Їх вплив серед мас поступово слабшав. Ліберальні і право соціалістичні сили не зрозуміли глибину соціального напруження і не задовольнили основні вимоги народу. Вони не вивели Росію із війни, не вирішили аграрне, робоче і національне питання. В 1917р. значно погіршилось економічне положення країни, росли розруха, голод ї збідніння населення. В цих умовах єдиної політичною силою виявилась партія більшовиків, яка чітко вловлювала і вміло використовувала в своїх цілях соціальну ненависть і прагнення народних мас до справедливості. Велике значення мала діяльність В.І. Леніна, який зміг подолати розбіжності у поглядах більшовиків. Він нав’язав партії свою політичну волю. Перемогою більшовиків і встановлення радянської влади було перервано процес демократизації Росії, поступового перетворення її в парламентську республіку європейського зразку.
Та мирний перепочинок був дуже коротким. З травня 1918 р. у різних районах спалахують воєнні дії, що влітку переростають у великомасштабну громадянську війну.
Громадянська війна мала великі політичні, економічні, соціальні наслідки. Мали місце наступні соціально-демократичні негативні події: за роки громадянської війни різко зменшилось число міських жителів ( які становили 1913 році лише 18% населення). Більшість із 2 млн. Російських емігрантів були міщанами. В основному це були люди із заможних класів старої Росії, а також представники професій та інтелігенція-самий „європеїзований” прошарок суспільства. В 1917-1921рр. великі міста не тільки опустіли, але і зменшились за своєю соціальною структурою. Лише одна соціальна категорія дійсно збільшилась: стало більше державних службовців, оскільки основним роботодавцем була держава. До цієї категорії приєдналася „робоча інтелігенція”, багато дрібних чиновників із дореволюційних установ, а також представників колишніх правлячих класів, яким вдалось завдяки своїй освіті знайти роботу і хоча б тимчасове пристанище. Для більшовицького режиму ця категорія службовців була не надійною із-за її „непролетарського походження”. Як наслідок воно стане для цих людей причиною великих неприємностей.
Ні блискучі перемоги в громадянській війні, ні героїзм її учасників не врятували Радянську Росію від загальної і найглибшої кризи, пік якого приходиться на кінець 1920— початок 1921 р. Радянська історіографія виникнення такої кризи заперечувала. Вірніше, говорилося про важке положення Радянської республіки на результаті громадянської війни, про розвал економіки, розрусі і голоді. Але одна справа — важке положення, інше — криза, що охопила всі сфери життя нового суспільства.
Отзывы покупателей