Війти или зарструватись
Зміст
Вступ.3
Розділ і. Історіографія історії оун, упа.5
Розділ іі. Діяльність упа в галичині.19
Розділ ііі. Діяльність оун в галичині
3.1. Збройні виступи ОУН на території Станіславського воєводства 24
3.2. Культурно-освітня діяльність ОУН в роки Другої світової війни 33
Висновки.39
Список використаних джерел та літератури 41
Висновок
За першої більшовицької окупації 1939-1941 рр., ОУН зазнала відчутних втрат. В енкаведистських катівнях зникли тисячі її членів, але завдяки добре налагодженій конспірації організація все-таки збереглася і готувалася до подальшого розвитку подій.
Помилкою було те, що відразу після відходу більшовиків члени ОУН вийшли із підпілля, легалізувалися і очолили відбудову суспільного життя. Після проголошення у Львові відомого Акта відновлення Української Держави (30.06.1941) цю акцію відкрито було проведено по всій Галичині.
Після підступного арешту Станіславського обласного проводу його знову очолив "Чумак". З боку німецьких властей наступило нібито деяке затишшя. Однак, розраховуючи на те, що в Коломиї арешти не продовжаться, бандерівці не вийшли в підпілля. Але вже 5 лютого 1942 року було арештовано 20 чоловіків і 8 дівчат. У тюрму на вулиці Романовського, 7 потрапив Мельничук. 7 березня в Шепарівському лісі розстріляли члена окружного проводу ОУН Михайла Оленюка "Лиса" та начальника української поліції Максима Микитюка. Доля арештованих склалася по-різному: декого відпустили, а чотирьох дівчат і п'ятнадцять чоловіків у середині жовтня відвезли до тюрми в Чортків. Через півтора місяці, 11 листопада, усі були розстріляні в Ягольниці, а дівчат відправили до Аушвіцу (серед них і Василь Мельничук "Чумак ").
На Станіславщині під час німецької окупації діяли два окружні проводи - в Станіславі та Коломиї. Станіславським окружним провідником був Василь Дейчаківський "Мирон", убитий в 1944-му ворожим агентом. Коломийським - Василь Мельничук "Чумак", а після його загибелі до травня 1944 року - Ярослав Мельник - ''Роберт".
Незважаючи на різкий та сильний натиск окупантів їм не вдалося знищити українське підпілля, яке практично продовжувало свої дії на протязі 40-х років. І, як не дивно, саме українське підпілля визнано світовою громад кістю найорганізованішим і найактивнішим серед усіх країн світу.
Безперечно, з патріотичних міркувань, на сьогоднішній день ми повинні ставити собі за головне завдання, щоб УПА було визнано воюючою стороною, бо інакше антидержавники нашої країни зможуть зломити віру у наш патріотизм, а як наслідок позбавити нас власної незалежної держави.
В цілому історія ОУН, УПА на сьогоднішній день є доволі таємничою і багато білих плям в вивченні даної проблеми. Тому в подальшому ми сподіваємося продовжити наше дослідження нашої проблеми.
Отзывы покупателей