Вид работы:ДипломнаяКурсоваяГод защиты::2017201620152012-20142007-2013Объем работы (стр.):до 20от 20-30от 31-50о т 50-75от 75 и вышеРабота защищена на::5+54321
Зміст
Вступ 4
РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти управління якістю продукції 6
1.1. Поняття якість продукції та методи її оцінки 6
1.2. Економічні аспекти управління якістю продукції 15
1.3. Стандартизація та сертифікація продукції 21
РОЗДІЛ 2. Аналіз фінансово-економічного стану ТОВ «Час не чекає». 28
2.1. Загальна характеристика ТОВ «Час не чекає». 28
2.2. Аналіз господарської та фінансової діяльності підприємства 31
2.3. Охорона праці на підприємстві 45
2.3.1. Промислова санітарія 49
2.3.2. Вентиляція 50
2.3.3. Шум і вібрація 50
2.3.4. Водопостачання і каналізація 50
2.3.5. Освітлення 51
РОЗДІЛ 3. Характеристика рівня управління якістю продукції на ТОВ «Час не чекає» 54
3.1. Загальна характеристика товарної продукції ТОВ «Час не чекає» та нормативні вимоги до її якості 54
3.2. Аналіз управління якістю продукції на м’ясокомбінаті та методи їх оцінки 60
3.2.1. Планування як функція управління якістю продукції 60
3.2.2. Організація як функція управління якістю продукції 62
3.2.3. Аналіз як функція управління якості продукції 69
3.2.4. Контроль як функція управління якістю продукції 83
Розділ 4. Правові аспекти управління якістю продукції на підприємстві 90
4.1. Нормативно-правове забезпечення управління якістю продукції 90
4.2. Правовий статус підприємства 96
4.3. Оцінка виконання нормативних вимог щодо якості продукції 100
РОЗДІЛ 5. Шляхи вдосконалення управління якістю продукції на Канівському м’ясокомбінаті ТОВ «Комерційна-виробнича фірма «Час не чекає» 102
5.1. Узагальнення проблем якості продукції підприємства та розробка шляхів їх вирішення 102
5.2. Обґрунтування напрямків удосконалення 105
5.3. Вплив удосконалення якості продукції на діяльність підприємства 109
Висновки 117
Літературні джерела 122
Додатки 126
Висновок
Дана дипломна робота присвячена економіко-правовому аналізу якості продукції на прикладі ТОВ «Час не чекає». Дипломна робота складається із п’яти розділів, в яких поетапно досліджено теоретичні аспекти якості, проведено оцінку якості, відповідність якості продукції нормативним вимогам, розроблено напрямки удосконалення якості продукції.

За результатами теоретичних досліджень встановлено, що поняття якості продукції не має чіткого визначення. Було проаналізовано ряд праць присвячених якості, і в кожній із них визначення звучали по різному. Проте суть однакова: Якість продукції — це поняття, що характеризує її властивості й можливість відповідати вимогам споживача. Якість як економічна категорія відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють міру її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.

Якість - вмістка, складна й універсальна категорія, що має безліч особливостей і різних аспектів. Залежно від мети використання й розгляду якості до її основних аспектів можна віднести: філософський, соціальний, технічний, економічний і правовий аспекти.

Для оцінювання узагальнюючого показника якості продукції використовують такі розрахункові методи:

• методи аналізу залежностей окремих показників якості продукції і вибору групового показника, які реалізуються математико-статистичними методами (методами кореляційнорегресивного, факторного, канонічного аналізу);

• методи зведення оцінок окремих показників за допомогою середньозважених величин;

• методи використання найважливішого одиничного показника, який встановлюється шляхом проведення експертизи або виконанням кластеризації оцінюваних одиничних показників якості продукції.

При управління якістю використовують 2 моделі : японську та європейську. Японська модель більш націлена на постійну оцінку якості продукції, європейська модель має контролюючих характер, оцінка якості проводиться вибірково. На досліджуваному підприємстві використовується європейська модель оцінки якості продукції. Основний документ, що встановлює загальні правила щодо технічного забезпечення якісної продукції – є стандарти.

Стандарт - документ, що встановлює для загального і багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній галузі, розроблений у встановленому порядку на основі консенсусу.

Технічні умови — документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.

Як вже було згадано аналіз якості проведено на базі діяльності ТОВ «Час не чекає». Підприємство є прибутковим. Чистий прибуток до оподаткування в 2008 році складає 126,0 тис.грн., а чистий прибуток підприємства 94,00 тис.грн., що на 32,00 тис.грн. більше показника минулого року. Рентабельність продукції є низькою і складає в 2008 році 1,77 %. Підприємство у конкурентних умовах не може встановлювати більшу націнку на продукцію. Аналіз показників фінансового стану показав, що підприємство є ліквідним.

Коефіцієнт загальної ліквідності є досить високим і складає на кінець 2008 року 1,44.

Коефіцієнт автономії, або як його називають коефіцієнт фінансової незалежності складає в кінці 2008 року 0,67 ( 2732 / 4099 ), що є більшим нормативного значення показника (0,5) на 0,17.

Коефіцієнт маневреності власних засобів, або коефіцієнт мобільності зменшується щороку. Даний показник є нижчим рекомендованого рівня (0,5).

Аналіз забезпечення матеріальних оборотних коштів власним капіталом показав, що матеріальні оборотні фонди не забезпечені власними джерелами фінансування.

Оборотність активів в 2008 році складає 2,3, період обороту менший року. Тривалість обороту запасів становить в 2008 році 10,95 ( 8204 / 749 ). Тривалість обороту запасів становить 32,9 днів. Термін погашення дебіторської заборгованості становить в 2008 році 2,8 днів.

Основними продуктами підприємства є ковбаси сирокопчені, варено-копчені, напів-копчені, варені, сосиски і сардельки.

Попит на продукцію не еластичний, тобто продукцію купують, не залежно від ціни (але купують в меншій кількості); попит сезонний – в залежності від пори року змінюється об’єм і структура споживання продукції.

Дослідження якості ковбас ТОВ «Час не чекає» проводиться шляхом експертизи якості ковбас. Для дослідження зроблено вибірку із трьох партій ковбаси:

1. Делікатесна

2. Московська

3. Сервілат

До фізико-хімічних показників, що нормуються даним стандартом, належать: вологість, масова доля солі, масова доля нітриту, температура в товщі, наявність бактерій кишкової палички, наявність сальмонел.

Отже, за даними експертизи встановлено невідповідності ковбаси «Московська, Делікатесна та Сервілат » згідно ДСТУ.

Якість ковбасних виробів визначають шляхом органолептичної оцінки і хімічного дослідження в лабораторіях заводу. Саме тут дається оцінка продукції, виставляються бали за дотримання процесу технології і тільки після цього продукція поступає на продаж

Напівкопчені ковбаси «Московська» і «Сервелат» повинні виробляти ще за радянським стандартом – ГОСТ 16290-86. Отже, за правилами, сучасна «Московська» містить 75% яловичини вищого ґатунку і 25% хреб­тового шпику. І жодних домішок. «Сервелат»: 25% яловичини вищого гатунку, 25% нежирної свинини, 50% жирної свинини або свинячої грудки. Плюс додають сіль, нітрит натрію, цукор, перець мелений чорний чи білий і мелений кардамон або мускатний горіх. До речі, в радянських ГОСТах все розписано до дрібниць: яким повинен бути колір фаршу, склад оболонки, розмір батону, запах, смак і навіть розмір шматочків шпику.

При порівнянні фактичних рецептур окремих видів ковбас із нормативами ДСТ, можна відзначити деякі розбіжності між фактичним складом фаршу й вимогами стандартів.

Закладка несолоної сировини при складанні фаршу напівкопчених ковбас Московської ковбаси та Сервілату була проведена не точно відповідно до вимог нормативних документів.

При складанні фаршу варених ковбас відзначалося незначне недовкладення цукру-піску на 18,5 %, перцю запашного - 100%, часнику очищеного 100 %, перцю запашного 100%. Додано коріандр у кількості 50 г. Свіжий часник замінений сухим, кориця відсутня.

Для вдосконалення якості пропонується зробити ряд дій: придбано нове обладнання, що зменшить трудомісткість продукції, організувати постійний контроль за якістю.

Отже, загальна сума інвестицій становить:

173 тис.грн. на збільшення основних фондів та 65,4 тис.грн. щорічних витрат на фонд оплати праці.

Підприємство отримало в 2008 році 94 тис.грн чостого прибутку, з них 90 грн планується витратити на збільшення основних фондів. 83 тис.грн планується взяти в кредит під 22% річних.

За даними таблиці ми бачимо, що в 2008 році підприємство списало витрат від псування товарів на суму 321 тис.грн. За рахунок впроваджень планується зменшити дані витрати щонайменше на 60%, що складає близько 128,4 тис.грн на рік (за підсумками 2008 року). Оскільки дані витрати становлять 68%, то підрахувавши вплив даних факторів, ми можемо припустити, що загальна сума інших витрат зменшиться на 40%.

Отже, оскільки дохід підприємства збільшиться на 2725,8 тис.грн, а витрати збільшаться на 2698,4 тис.грн, то прибуток підприємства збільшиться на 20,6 тис.грн. У порівняння із 2008 роком прибуток підприємства збільшиться на 20,6 тис.грн.

Отже, можна стверджувати що дослідження, проведені в роботі є цілісними, вони відповідають поставленій меті. Всі завдання є виконаними.