Війти или зарструватись
Зміст
Вступ.4
Розділ 1. Огляд літератури.7
1.1. Фізико-географічна характеристика району досліджень.7
1.2. Загальна інформація про Сокальський район.11
Розділ 2. Власні дослідження.14
2.1. Матеріал і методи виконання роботи.14
2.2. Сучасний стан охорони навколишнього природного середовища у Сокальському районі (результати власних досліджень та їх обговорення).15
2.2.1. Охорона атмосферного повітря.15
2.2.2. Охорона та раціональне використання водних ресурсів.18
2.2.3. Охорона та раціональне використання земель.27
2.2.4. Охорона та раціональне використання надр.32
2.2.5. Раціональне використання і зберігання виробничих і побутових твердих відходів.35
2.2.6. Охорона та раціональне використання рослинних і тваринних ресурсів.37
2.2.7. Збереження природно-заповідного фонду.43
2.3. Обгрунтування системи заходів щодо охорони довкілля у Сокальському районі на перспективу.44
Розділ 3. Охорона праці.51
Висновки та пропозиції.58
Список використаних джерел.60
Додатки.65
Висновок
1. У результаті проведених досліджень встановлено, що у Сокальському районі задля охорони атмосферного повітря необхідно будівництво нових магістральних автошляхів, облаштування більшої кількості регулювальних і контрольних пунктів для здійснення контролю за викидами автотранспортних засобів.
2. Виявлено, що покращення водопостачання приватного сектору в містах і селах району призвело до погіршення санітарного та екологічного стану річок за рахунок прихованого скиду стічних вод безпосередньо в річки.
Міста району потребують будівництва нових водогонів і реконструкції існуючих очисних споруд.
3. Встановлено, що перед районом стоїть гостра проблема створення нових сміттєзвалищ, захоронення та утилізації сміття і відходів підприємств, які відповідали б усім вимогам природоохоронного законодавства.
4. Загальний стан рослинного покриву свідчить про прогресивний характер самовідновлення порушених земель, а формування фітоценотичного покриву техногенних ландшафтів здійснюється шляхом використання видів автохтонної флори, невибагливої та середньовибагливої до ґрунтових умов.
На порушених нерекультивованих територіях спочатку заселяються деревні види-оліготрофи, після чого формується трав'яниста та чагарникова рослинність.
5. У природоохоронних цілях на території району створено заказник загальнодержавного значення “Волицький” площею 580 га, а також заказники місцевого значення “Великий ліс” і “Федорівка” та 3 пам’ятки природи і 5 заповідних урочищ. Проте, на існуючі парки-пам’ятки району відсутні проекти реконструкції, картографічні матеріали. В самих парках практично відсутні інформаційно-охоронні знаки, не проводяться роботи по благоустрою.
6. Головна водна артерія району – Західний Буг - потребує значних екологічних заходів із очищення вод. Більша частина забруднень потрапляє до річки ще до території Сокальщини. Основними забрудниками Бугу в районі є підприємства вугледобувної та хімічної промисловості.
Основними природними факторами, які зумовлюють повені в районі є складна гідрометеорологічна ситуація (інтенсивні тривалі дощі по всій площі водозбору річкової мережі); геологічні та гідрологічні умови, які приводять до формування зсувів; сприятливі умови для швидкого стікання води.
Основними антропогенними факторами, які зумовлюють повені в районі є недостатня пропускна здатність річок; зарегульованість річкової мережі; забудова заплавних земель; безсистемна вирубка лісів; захаращення русел річок, розорення прибережних захисних смуг.
7. Cанітарно-епідеміологічний контроль має бути спрямований на попередження негативного впливу на довкілля. На сьогоднішній день через недостатнє фінансування з боку держави санепідслужба не ліквідовує результати забруднень.
Ще одним негативним моментом в діяльності місцевих органів є недостатня забезпеченість їх робочим інвентарем та недостатній рівень професійної підготовки.
8. У Сокальському районі необхідно в першу чергу вирішити проблеми, які не вимагають залучення значних матеріальних (фінансових) ресурсів, зокрема: збереження лісів і розвиток природно-заповідної справи.
Кошти призначені для реалізації екологічної політики вкрай недостатні. Джерелом фінансування могли б бути надходження від платежів та штрафи.
Вивченню ефективності економічних інструментів слід приділяти більше уваги й аналізу. Екологічні платежі необхідно встановити на такому рівні, щоб вони ефективно стимулювали заплановані заходи з охорони довкілля. Тобто принцип “забруднювач платить” має бути всебічно запроваджений у практику.
Отзывы покупателей