Війти или зарструватись
Зміст
Вступ 4
Розділ 1. Теоретичні засади виховання поваги до оберегів української родини у старших дошкільників 8
1.1. Ретроспективний аналіз проблеми виховання поваги до українських родинних оберегів 8
1.2. Педагогічні шляхи виховання поваги до оберегів української родини у старших дошкільників 37
Розділ 2. Експериментальне вивчення проблеми виховання поваги до українських родинних оберегів у дітей старшого дошкільного віку 57
2.1. Діагностика рівня вихованості у контексті теми дослідження 57
2.2. Добір та використання педагогічних шляхів виховання поваги до оберегів української родини у дітей старшого дошкільного віку 66
2.3. Аналіз результатів дослідницько-експериментальної роботи і розробка методичних рекомендацій щодо удосконалення виховання у старших дошкільників поваги до українських родинних оберегів 69
Висновки 76
Список використаних джерел 78
Додатки 83
Додаток А. Гістограма проведення констатувального експерименту в експериментальній і контрольній групах 83
Додаток Б. Гістограма проведення контрольного експерименту в експериментальній і контрольній групах 84
Додаток В. Консультації для батьків «Народні ігри в житті вашої дитини» 85
Додаток Г. Виховні традиції українського спілкування 88
Додаток Д. Художнє слово до занять за мотивами писанкарства 91
Додаток Е. Заняття з народознавства «Вчимося готувати» 93
Додаток Ж. Бабусині рецепти 96
Додаток З. Екскурсія в музей 98
Додаток И. Заняття про ознайомлення з предметами українського національного побуту-посуду 102
Додаток Й. Бесіда про рушник 106
Висновок
Проведене нами експериментальне педагогічне дослідження, що включало теоретичне та практичне опрацювання обраної теми, дає змогу зробити певні висновки.
Проведений аналіз наукових літературних та етнографічних джерел засвідчив, що в побуті українців різноманітними родинним оберегам надавалося виключне значення і як засобам виховного впливу, і як засобом залучення дітей до народних звичаїв і традицій. Їх різноманітні функції захисників від хвороб, нашесть, негараздів, символічність та сувора обрядовість пов’язана з виготовленням, використанням та призначенням оберегів української родини утверджувати домінуючу роль останньої у системі народного виховання. У зв’язку з цим традиції народної педагогіки, культурно-історичні надбання українського народу у вихованні дітей в дошкільний період їхнього життя в наш час є актуальними і ефективними. Використання ж у практиці роботи дошкільного закладу родинних оберегів, спрямоване на виховання поваги до них, переносить цю якість й у ставлення до традиційного в українській історії та культурі, духовних цінностей і надбань нації.
Стан проблеми виховання поваги до родинних оберегів українців в досвіді родинного та суспільного виховання свідчить, що педагоги – практики розуміють важливість і необхідність розв’язання її на сучасному етапі дошкільного виховання шляхом доступного ознайомлення дітей з українським народознавством, але при цьому явно недостатньо використовують регіональний народознавчий матеріал та не мають чіткого уявлення про шляхи його застосування.
У ході дослідження було визначено якісні характеристики рівнів народознавчої обізнаності щодо теми дослідження, які були досить низькими, носили здебільшого поверхневий, недостатньо диференційований характер. Переважна більшість дітей виявились на середньому та низькому рівні.
Виявився результативним тематичний підхід до планування формуючого етапу дослідження, який передбачав змістову організацію роботи за такими напрямками: «Українська хата», «Барвистий віночок», «Вишиваний рушничок».
Експериментальна робота засвідчила ефективність застосованих нами педагогічних шляхів виховання поваги до українських родинних оберегів у дітей старшого дошкільного віку. Оптимальним при цьому виявилось поєднання інформативного народознавчого матеріалу з емоційно-художніми впливами на дітей та їх практичною пізнавальною діяльністю на основі особистісно-орієнтованої взаємодії вихователя і дитини.
В ході дослідження було виявлено вплив на ефективність досягнення поставленої мети наступних чинників:
- зацікавленість дітей народознавчим матеріалом, що залежить від його змісту, форми та емоційності донесення, а також мотивації;
- активне сприйняття народознавчого матеріалу, що безпосередньо залучає дітей до культурних надбань свого народу;
- використання регіонального місцевого матеріалу в народознавчій роботі з дітьми;
- забезпечення узгодженості виховних впливів на дітей з боку вихователів і батьків.
Отже, проведена нами робота дала можливість реалізувати поставлені на початку дипломного дослідження завдання та підтвердила висунуту гіпотезу даного дослідження.
Отзывы покупателей