Зміст
Вступ.3
І. Товарознавча характеристика цементів що виробляються в Україні.5
1.1. Класифікація цементів та основні вимоги до їх якості.7
1.2. Характеристика сучасного виробництва цементу в Україні.15
1.3. Споживні властивості цементів та методи дослідження їх якості.25
ІІ. Формування ринку цементу в Україні.41
2.1. Споживання цементу в Україні та світі.41
2.2. Розподіл ринку цементу та його залежність від виробництва
клінкеру в Україні.47
2.3. Вплив політики продаж на формування ринку цементу в Україні.54
2.4. Методи виявлення та усунення неякісної та фальсифікованої
продукції цементної промисловості.59
2.4.1. Моніторинг ринку цементу України.66
ІІІ. Вивчення впливу нормативної документації на споживні властивості цементу в Україні.70
3.1. Порівняльний аналіз вимог українських та європейських стандартів на якість цементів.70
3.2. Підвищення споживних характеристик цементу українських виробників при запровадженні європейських стандартів.90
ІV. Аналіз маркетингової політики виробників цементу в Україна.94
4.1. Аналіз каналів розподілу.94
4.2. Цінова політика на ринку цементу.102
4.3. Аналіз комунікативної політики.111
V. Охорона праці у цементній галузі.124
5.1. Загальні відомості про охорону праці.124
5.2. Правила техніки безпеки і виробничої санітарії в цементній промисловості.130
Висновок.136
Список використаної літератури.140
Висновок

Здігно ДСТУ Б В.2.7-281:2011Цементи. Класифікація Цемент - порошкоподібне неорганічне гідравлічне в'яжуче, яке при змішуванні з водою утворює тісто, що тужавіє та твердне внаслідок реакцій і процесів гідратації, та після попереднього тверднення на повітрі здатне до тверднення і набору міцності як у повітряному середовищі, так і у водному.
Згідно ДСТУ Б В.2.7-281:2011цементи класифікують за наступними ознаками:
• речовинним складом;
• призначенням;
• видом клінкеру;
• стандартною міцністю при стиску (класи);
• швидкістю тверднення;
• строками тужавлення;
• спеціальними властивостями.
При виробництві портландцементу застосовують різні сировинні матеріали, одні з яких йдуть безпосередньо на виробництво клінкеру, а інші - у вигляді добавок при його подрібненні (гіпс та мінеральні добавки).
Сировина для виробництва клінкеру:
- карбонатні гірські породи з високим вмістом вуглекислого кальцію;
- глинисті породи з вмістом кремнезему, глинозему та оксиду заліза.
В середньому, на виготовлення 1 т цементу потрібно 1,6 т вихідної сировини.
Виробництво цементу складається з двох технологічних операцій, до яких входять:
Видобування і транспортування сировини, її подрібнення і приготування шихти, випалювання шихти до отримання клінкеру.
Сушіння добавок і помел клінкеру з гіпсом і добавками (може проводитись на іншому підприємстві).
Мокрий спосіб. При мокрому способі виробництва сировину подрібнюють, додають 36-42 % води, усереднюють і добутий шлам випалюють в довгих обертових печах.
Сухий спосіб. При сухому способі сировину спочатку піддають попередньому висушуванню і потім подрібнюють. Сировинне борошно з вологістю 3,5-5 % перемішують і випалюють в коротких обертових печах.
Для добування портландцементу, клінкер піддають помелу сумісно з гіпсовим каменем (3-5 %) і гідравлічними або інертними добавки, які перед помолом висушують.
На сьогоднішній день в Україні функціонує 44 обертові печі, з них лише 5 працюють за сухим способом, відповідно інші 39 – за мокрим, які за 2012 рік виробили 6 тисяч 279 тон клінкеру. А встановлена потужність цементних підприємств складає 20тис 330 тон цементу на рік.
Що стосується обсягу фактично виробленого цементу, то у 2012 році, цей показник склав 9773,4 тис. тон, що складає 93% до попереднього року.
Цементна промисловість України представлена 15 цементними заводами. Власниками 12 цементних заводів, є провідні в цементній промисловості Європи іноземні компанії, зокрема компанії «Хайделбергцемент», «Дікергофф» (Німеччина), «Лафарж» (Франція), «Євроцементгрупп» (Росія), «CRH» (Ірландія) та ін. Два заводи приватизовані вітчизняними власниками і один дослідний цементний завод в державній власності.
Найбільшим виробником цементу в Україні являється «Євроцемент-Україна», виробіток якого складає 1911,9 тис. тон за 2010 рік та 1888,3 тис. тон за 2011 рік, далі йдуть «Поділцемент» та Криворізьке виробництво – 1221,3тис.тон/1396,3 тис.тон та 1042,0 тис.тон/1203,4 тис. тон за 2010 та 2011 роки відповідно.
Всього по галузі за 2011 рік реалізовано 10 млн. 325,8 тис. тон цементу, що складає 112% до обсягів реалізації 2010 року.
На внутрішньому ринку за 2011 рік реалізовано 10 млн. 150,3 тис. тон проти 8 млн. 954,2 тис. тон цементу за 2010 рік. Темп росту становить 113,3%.
Якщо розглядати споживання цементу регіонами, то можна сказати що на першому місці в Україні знаходиться північний регіон, що складає 2588,7 тис. тон за 2011 рік, потім західний – 2392 тис. тон, далі південний – 1958,7 тис. тон, центральний – 1528,5 тис. тон та східний – 1682,2 тис. тон.
Проблема фальсифікації тарованого цементу набула загальнонаціонального масштабу, адже за даними Української асоціації підприємств і організацій цементної промисловості «Укрцемент» продажі фальсифікованого цементу становлять близько 26% від загального об’єму продажів тарованого цементу в Україні. Іншими словами з 10 млн тон цементу на рину 2 млн 600 тон – фальсифікат.
При цьому підробляють цемент всіх відомих брендів. На сьогоднішній день найбільше фальсифікують цемент який випускає німецька компанія Хайдельберг-Цемент в Україні, від загального обсягу наявного цементу, рівень її фальсифікації цементу марки М500 складає 99,1%, а марки М400 – 54,4%, в той час як фальсифікація цементу тих же марок російської компанії Євроцемент складає 8,8% та 39,6% відповідно, а продукція компанії Лафарж та дікергофф – 37,5% і 3,2%, та 2,1% і 0% відповідно.
Враховуючи євроінтеграційний курс України, та з метою виконання зобов'язань, які взяла на себе Україна при вступі до Світової організації торгівлі, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України продовжується активна робота з розроблення національних стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими.
Важливість цієї роботи важко переоцінити, оскільки прийняття та застосування гармонізованих національних стандартів сприяє розвитку підприємницької діяльності та підвищенню конкурентоспроможності української продукції, забезпечує впровадження інноваційних технологій та сучасних матеріалів, а головне, підвищує захист громадян від споживання неякісної та небезпечної продукції.
Впровадження в Україні національних стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими є доказовою базою відповідності продукції вимогам директив Європейського Союзу та однією з умов підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції, що є невід’ємним додатком до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Перехід українських виробників цементу на європейські стандарти допоможе суттєво наростити експортний потенціал галузі, адже поки що переважна частина продукції реалізується на вітчизняному ринку.
Проаналізувавши вимоги українських та європейських стандартів до цементу, можна відмінити, що українські стандарти близькі до європейських, оскільки ще на початку 90-х їх розробили спираючись на досвід та норми західних країн, нині ж залишилося допрацювати лише деякі критерії, а саме, довести контроль якості до стандартів ЄС, посилити його та уніфікувати маркування з європейськими нормами. Як стверджують фахівці, український цемент, за якістю, нічим не поступається європейському. Високу якість українського цементу треба лише підтвердити європейським маркуванням, що спростить співпрацю з іноземними компаніями.
Саме в стандарті ДСТУ Б EN 197-1:2008 «Цемент - Частина 1: Склад, технічні умови та критерії відповідності, для звичайного цементу» є положення, дотримання яких обумовлює високу стабільність нормованих властивостей цементу. Так, у розділі «Статистичні критерії відповідності» цього стандарту, для всіх показників введено поняття «нижня і верхня довірча межа», яка визначається з урахуванням існуючих тимчасових коливань нормованих показників. Причому, на відміну від існуючого стандарту, за яким випробовується середня проба, за європейським випробовується точкова проба, що дозволяє більш адекватно оцінити мінливість нормованих показників.