Зміст
Вступ
РОЗДІ 1. Теоретичні та методичні основи діяльності органів державного фінансового контролю
1.1. Історія розвитку та значення діяльності органів державного фінансового контролю в умовах ринку
1.2. Правові та функціональні повноваження суб’єктів державного фінансового контролю
1.3. Зарубіжний досвід організації державного фінансового контролю
РОЗДIЛ 2. Організація діяльності органів державного фінансового контролю в Україні
2.1. Організація державного фінансового контролю Рахунковою палатою України
2.2. Державна контрольно-ревізійна служба України як складова в системі державного фінансового контролю
2.3. Державна податкова служба України як орган державного фінансового контролю за надходженням податків, зборів та інших обов’язкових платежів до бюджету
2.4. Організація фінансового контролю у системі державного Казначейства
2.5. Взаємодія органів державного фінансового контролю в процесі здійснення контрольних дій
РОЗДІЛ 3. Шляхи реформування системи державного фінансового контролю та діяльності її органів
3.1. Проблеми функціонування органів державного фінансового контролю
3.2. Вивчення міжнародного досвіду та адаптація системи державного фінансового контролю до законодавства Європейських країн
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Висновок

В даній магістерській роботі була розглянута система органів державного фінансового контролю в Україні, їх функціональні та правові повноваження.

Розглянуто діяльність системи суб'єктів державного фінансового контролю в Україні, яка включає: Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Рахункову палату, Міністерство фінансів України, Державний департамент фінансового моніторингу, державну податкову службу, державну контрольно-ревізійну службу, Державне казначейство України, Державну митну службу України, Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку, Фонд державного майна України, уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, а також інші центральні і місцеві органи виконавчої влади. Вивчено основні показники діяльності Рахункової палати України, ДКРС України, ДПС України та зроблено висновок про покращення ефективності контролю в 2010 році в порівнянні з 2009 роком.

Отже, фінансовий контроль держави – одна з найважливіших функцій державного управління, спрямована на виявлення відхилень від прийнятих стандартів законності, доцільності й ефективності управління фінансовими ресурсами та іншою державною власністю, а за наявності таких відхилень – на своєчасне вжиття відповідних коригувальних і запобіжних заходів. Від ефективності державного фінансового контролю залежить економічне і не меншою мірою політичне благополуччя нації.

Безумовно, коли Україна стоїть на шляху ринкових відносин, не можна

недооцінювати роль фінансового контролю держави, яка полягає в забезпеченні

фінансової дисципліни. Необхідно пам’ятати, що фінансовий контроль – це

один із способів наповнення державного бюджету, що є важливим для такої

країни як наша. Це також інструмент боротьби зі злочинами у сферіфінансових відносин, спосіб збереження державного майна і коштів, що

особливо актуально останнім часом в Україні. Крім того, ефективність

здійснення контрольних функцій є чинником підвищення авторитету держави усвітовому співтоваристві.

Фінансовий контроль держави посідає одне з основних місць серед елементів фінансового управління і є важливим за умов перехідної економіки, тобто в Україні, він забезпечує дисципліну в фінансовій сфері, є гарантом суверенітету держави, її цілісності економічного процвітання.

Система державного фінансового контрою, створена в Україні, на жаль, не забезпечує на належному рівні фінансово-бюджетну дисципліну у державі і певною мірою не відповідає основним критеріям ЄС.

Система державного фінансового контрою України функціонує за відсутності базового закону, який би встановлював основні поняття у цій сфері, чітко розподіляв завдання, функції й повноваження між відповідними органами, регламентував відносини між суб'єктами та об'єктами контролю, визначав відповідальність і незалежність відповідних уповноважених посадових осіб. Бюджетний кодекс України не врегульовує цих питань. Норми чинних законів та нормативно-правових актів у сфері держанного фінансового контролю не завжди узгоджуються між собою. Методичні рекомендації та інструкції охоплюють лише окремі аспекти.

З метою вдосконалення нормативно-правової бази державного фінансового контролю, на нашу думку, доцільно:

розробити й затвердити програму законотворчої діяльності з удосконалення бюджетного законодавства у сфері державного фінансового контролю, визначивши в ній конкретні терміни розробки та прийняття законів, інших законодавчих актів, встановити терміни її реалізації і постійний контроль за виконанням;

прийняти Закон України «Про державний фінансовий контроль», який би унормував усі найважливіші складові цього дуже важливого для життєдіяльності держави процесу, чітко розмежував органи парламентського та урядового фінансового контролю, визначив коло суб'єктів державного фінансового контролю, ієрархію органів, що його здійснюють, форми їх організації та

взаємодії тощо;

прийняти Закон України «Про державний контроль за дотриманням бюджетного законодавства і відповідальність за бюджетні правопорушення», який має регулювати відносини у сфері здійснення державного контролю за дотриманням бюджетного законодавства, визначати органи, покликані здійснювати такий контроль, їх повноваження, перелік бюджетних порушень залежно від стадії бюджетного процесу; порядок прийняття рішень щодо таких порушень; основні процедури накладання стягнень і вжиття санкцій до порушників бюджетного законодавства;

прийняти в новій редакції, з урахуванням накопиченого досвіду робота Рахункової палати та інших організацій, Закон України «Про Рахункову палату», спрямований на встановлення в Україні дієвого контролю за формуванням і використанням державних фінансових, матеріальних та інших ресурсів, державної власності (майнових активів і пасивів держави) та досягнення його відповідності Лімській декларації керівних принципів фінансового контролю;

провести парламентські слухання з обговорення актуальних і загальних проблем організації ефективного державного фінансового контролю в Україні та визначення напрямів і термінів їх розв'язання;

внести пропозицію до Міністерства фінансів України щодо необхідності запровадження Порядку доведення до бюджетних установ, виконавців різних державних програм паспортів, де чітко б визначався кінцевий результат та інші умови ефективного використання бюджетних коштів;

розробити методику оцінки ефективності контрольно-перевірочної діяльності та забезпечити її використання у практичній роботі.