Зміст
Перелік використаних скорочень 3
Вступ 4
Розділ 1. Національні класифікатори, їх значення та зміст 7
1.1. Аналітичний опис використаних джерел за темою дослідження 7
1.2. Терміни та основні поняття у сфері стандартизації 12
1.3. Методи класифікації та кодування інформації. Єдина система класифікації та кодування інформації 20
Розділ 2. Організація розроблення та впровадження національних класифікаторів 32
2.1. Загальні положення та правила розроблення національних класифікаторів 32
2.2. Правила побудови, викладення, оформлення та вимоги до змісту національних класифікаторів 46
2.3. Державна реєстрація та видання національних класифікаторів 50
Розділ 3. Застосування національних класифікаторів у сфері інформаційної діяльності 56
3.1. Застосування національних класифікаторів з метою узгодження міжвідомчих потоків інформації 56
3.2. Державний класифікатор управлінської документації як засіб кодування інформації в автоматизованих інформаційних системах 70
3.3. Перспективні напрямки розвитку системи класифікації та кодування в Україні 75
Висновки 78
Список використаних джерел 81
Додатки 84
Висновок

В дипломній роботі висвітлено поняття «класифікація» та «класифікатор»; розглянуто положення та правила розроблення, побудови, викладення, оформлення національних класифікаторів; охарактеризовано процедуру їх реєстрації; досліджено застосування національних класифікаторів у сфері інформаційної діяльності.

Проаналізувавши джерельну базу з проблеми дослідження, можна зробити такі висновки:

1.Класифікація - розподілення множини об’єктів на підмножини на підставі їх схожості чи несхожості. Для проведення класифікації інформації можна виділити три основні структурні одиниці: вихідна класифікована множина; класифіковане групування; об’єкт класифікації.

Документ, в якому відповідно до прийнятих ознак класифікації та методів кодування об’єкти класифікації розподілено на угрупування і цим угрупуванням надано коди, називається класифікатором. Вони дають можливість забезпечити порівняння різноманітних національних та міжнародних організацій з стандартизації, а також створюють умови для забезпечення інформаційної сумісності міжнародних і національних інформаційних систем.

2. Структура конкретних класифікаторів зазвичай визначається як використаними методами класифікації, так і методами кодування.

Метод класифікації – це спосіб об’єднання об’єктів класифікації в класифікаційні угрупування. В Україні при класифікації застосовують в основному два методи: ієрархічний та фасетний.

Метод кодування – спосіб утворення структури коду і надання його об’єкту класифікації чи класифікаційному угрупованню. Виділяють реєстраційні та класифікаційні методи кодування.

3. Процедура розроблення, побудови, оформлення та реєстрації національних класифікаторів дуже складна і тривала. Загальні правила і порядок розроблення НК встановлюють Закон «Про стандартизацію», ДСТУ 1.2 «Національна стандартизація. Порядок розроблення національних нормативних документів», ДСТУ ISO/IES GUIDE 59:2000 «Кодекс усталених правил стандартизації» та інші документи чинного законодавства.

До основних етапів розроблення НК можна віднести: організація розроблення класифікатора; розроблення першої редакції проекту класифікатора; розроблення другої редакції проекту класифікатора; розроблення остаточної редакції та підготовка справи проекту класифікатора до затвердження; державна експертиза проекту класифікатора; прийняття та надання чинності класифікатору; державна реєстрація та видання класифікатора.

4. Обов’язковими структурними елементами кожного НК є: титульний аркуш, передмова, сфера застосування, вимоги до об’єкта класифікації, бібліографічні дані.

Починають кожний ДК з титульного аркуша, який незалежно від виду класифікатора повинен містити зображення Державного Герба України; назву класифікатора; повне позначення класифікатора; назву установи, що видала класифікатор; рік і місце опублікування.

У розділі «Сфера застосування» однозначно окреслюють об'єкт класифікації; галузь або сферу його використання, за потреби може уточнювати, на які саме об'єкти поширюється класифікатор.

У структурному елементі “Загальні положення” описують об’єкт класифікації, ознаки класифікації, а також зазначено структуру кодового позначення об’єктів класифікації та (чи) класифікаційних угрупувань, до яких належать об’єкти класифікації.

Розділ "Нормативні посилання" повинен містити перелік нормативних документів, на які в тексті є посилання.

У структурному елементі-розділі "Терміни та визначення понять" подають науково-технічні терміни, які було використано.

Класифікатор також містить абетковий покажчик, таблицю відповідності кодів класифікатора кодам універсальної десяткової класифікації.

5. В Україні використовуються різноманітні класифікатори, які входять до складу нормативних документів державної системи класифікації і кодування техніко–економічної та соціальної інформації в Україні. Окреслити основні сфери застосування державних класифікаторів майже неможливо, так як вони створені для використання в найрізноманітніших галузях людської діяльності.

Так, наприклад, Державний класифікатор управлінської діяльності розроблено для практичного використання під час роботи з документами, а саме при заповненні уніфікованих форм (бланків) документів.

Національний класифікатор України "Класифікатор професій" забезпечує інформаційну підтримку щодо вирішення таких завдань, як систематизації статистичних даних з праці за професійними ознаками, розрахунків чисельності працівників, обліку складу і розподілу кадрів за професійними угрупованнями різних рівнів класифікації, планування додаткової потреби в кадрах тощо.

Отже, з розвитком інформаційних технологій все більшого значення набувають методи класифікації та кодування, а без державних класифікаторів є неможливим вирішення проблеми узгодження міжвідомчих потоків інформації, яка циркулює в нашому суспільстві.

Тому питання створення, розвитку, використання класифікаторів на сьогоднішній день є актуальним, особливості використання яких ми намагалися окреслити в дипломній роботі.

Сьогодні існують перспективи розвитку Єдиної системи класифікації та кодування інформації в Україні, і з кожним роком це питання стає актуальнішим, і державні класифікатори починають все більше вдосконалюватися.