Війти или зарструватись
Зміст
Вступ 3
Розділ 1. Світовий досвід заповідання, охорони та використання карстових печер
5.1.1. Охорона, заповідання та використання карстових печер у зарубіжних країнах
5.1.2. Національні парки карстових територій 10
Розділ 2. Природоохоронні та геоморфологічні особливості функкціонування Гірського Криму
14.2.1. Історія природоохоронних досліджень печер Криму 14
2.2. Карстові печери Гірського Криму 22
Розділ 3. Провідні засади функціонування Чатирдагського карстового масиву
34.3.1. Морфологічна будова карстового масиву Чатирдаг 34
3.2. Дослідження та використання порожнин Чатирдага 36
3.3. Геоекологічні основи функціонування карстових туристсько-екскурсійних спелеокомплексів “Чатирдаг”
43.3.4. Конструктивно географічні засади створення карстово-спелеологічного національного природного парку “Чатирдаг”.
49. Розділ 4. Перспективи заповідання і використання печер Гірського Криму
53.4.1. Перспективні райони формування карстово-спелеологічних національних природних парків і туристських спелеокомплексів
53.4.2. Заходи з обмеження впливу антропогенних факторів на підземний ландшафт туристсько-екскурсійних спелеокомплексів
57. Висновки 60
Список використаних джерел 62
Висновок
1. У різних країнах світу накопичено великий досвід законодавчих норм щодо охорони і заповідання карстових печер. Перший закон з охорони печер був прийнятий в США в 1988 р. Одним із видатних світових досягнень у законодавстві з питання охорони і раціонального використання печер стало прийняття міжнародної комісією Національних парків і охоронних територій Всесвітнього Союзу збереження (The World Conservation Union - IUCN) за сприяння ЮНЕСКО важливого документа – “Керівні принципи охорони печер і карсту”. Даний документ визначає стратегію держав в природоохоронній діяльності карстових територй. У законодавчій базі України вимоги цього міжнародного документа враховані не були.
2. Як показує аналіз світового досвіду, еталонами оптимального поєднання природоохоронного, просвітницького і комерційного використання печер, служать ті з них, які діють у системі національних парків і туристсько-екскурсійних спелеокомплексів. Національні парки, створені на базі карстових печер, а також ТРПК можуть стати основою економічного розвитку карстових регіонів.
3. У світі впорядковано та експлуатується понад 1000 екскурсійних печер, які щорічно відвідує понад 26 млн. чоловік. Лідером за кількістю обладнаних екскурсійних печер у світі є США, хоча спелеологія стала розвиватися тут значно пізніше ніж в інших регіонах світу.
4. Україна по щільності і поширенню карстових печер не поступається карстовим регіонам Європи, але в даний час в країні обладнано та експлуатується на різному технічному рівні всього 10 печер (5 із них в Криму). У зв’язку з тим, що в Україні спостерігається розвиток карстових явищ, наявність унікальних карстових об'єктів, беручи до уваги світовий досвід, необхідним є створення природоохоронних територій, зокрема карстово-спелеологічних Національних природних парків.
5. Територія Гірського Криму є областю широкого розвитку карбонатного карсту. У Гірському Криму на 01.01.2006 р. відомо 1045 карстових порожнин, що відносяться до 4 генетичним класів: карстово-ерозійним, карстово-гравітаційного, нівально-карстових і карстово-абразійно.
6. За геоморфологічними характеристиками їх поділяють на колодязі, шахти, похилі і субгоризонтальні печери, шахти каскадні, печерні системи. Різні за генезисом і морфології карстові порожнини мають свої особливості поширення у Гірському Криму і протягом більше 200 років є об'єктами природоохоронних досліджень.
7. В історії природоохоронних досліджень карстових печер Криму виділені 3 періоди. У дореволюційний період (до 1917 року) дослідження носили випадковий, епізодичний характер. Період з 1917 по 1991 р. характеризується виданням численних природоохоронних Декретів, рішень, постанов всіх рівнів влади, створенням на півострові розгалуженої мережі заповідних територій та об'єктів, серед яких помітна частка належить карстовим порожнинам. Сучасний період характеризується вдосконаленням природоохоронних законів і збільшенням площі заповідних територій. Проте, реальна охорона і раціональне використання карстових печер почалося з моменту відкриття туристично-рекреаційного спелеокомплексу “Печера Мармурова” (масив Чатирдаг) в 1989 р.
8. При формуванні природоохоронних територій важливою умовою є компактність розміщення на ній цінних об’єктів, що обумовлює високу ефективність охоронних заходів. Відповідно, найбільшу цінність мають ті карстові масиви, які мають високу концентрацію заповідних об’єктів. Показником тут вистуває густина заповідних печер. Значення заповідної території збільшується, якщо в її межах охороняються рідкі та унікальні об’єкти. Найбільший показник заповідності має Чатирдагський масив. Ведення такого показника дозволило провести спелеологічне районування Гірського Криму та виявити перспективні території для створення нових заповіних об’єктів.
9. Провідними антропогенними факторами впливу на печерне середовище при експлуатації печери є: обладнання екскурсійних маршрутів, штучне освітлення, екскурсійна відвідуваність. Визначені кількісні характеристики джерел забруднення (теплового, хімічного, фізичного, біологічного).
Отзывы покупателей