Зміст
Вступ 3
Розділ 1.Теоретичні засади фінансового планування на рівні господарювання суб'єктів 7
1.1. Сутність і завдання фінансового планування 7
1.2. Методи та моделі фінансового планування 16
1.3. Зміст фінансового планування 26
Розділ 2. Діючий механізм фінансового планування на підприємстві в Україні на прикладі ТОВ «Керхер» 33
2.1. Організаційно-технічні заходи здійснення фінансового планування на підприємстві 33
2.2. Планування доходів та видатків підприємства 41
2.3. Оптимізація планових показників та їх вплив на ефективність діяльності підприємства 52
Розділ 3. Вдосконалення фінансового планування на мікрорівні в Україні 60
3.1. Зарубіжний досвід фінансового планування на мікрорівні 60
3.2. Проблеми фінансового планування на підприємстві 66
3.3. Інформаційне забезпечення здійснення фінансового планування 81
Висновок 87
Список використаної літератури 90
Додаток а 95
Додаток б 99
Висновок

Фінансове планування є необхідною умовою управлінської діяльності кожного підприємства. З його допомогою можна звести до мінімуму невизначеність ринкового середовища та зменшити негативні наслідки на діяльність підприємства.
Поняття фінансового планування є добре дослідженим вітчизняними та зарубіжними економістами.
Фінансове планування - це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді. Метою фінансового планування є забезпечення виробничої програми підприємства джерелами фінансування.
Фінансове планування поділяють за змістом та терміном складання. За змістом воно буває директивне та індикативне, а за терміном: стратегічне, поточне та оперативне.
Сьогодні в умовах нестабільної економіки актуальними є оперативні та поточні фінансові плани. Стратегічні плани на декілька років наперед практично не використовуються, оскільки їх точність важко прогнозувати.
Планування фінансів проводиться різними методами, серед них: балансовий, розрахунково-аналітичний, нормативний, метод економіко-математичного планування та коефіцієнтний метод. Основним інформаційним джерелом планування є фінансова звітність підприємства за рік - при поточному плануванні та облікові дані підприємства про доходи та витрати за місяць в розрізі року - з метою оперативного планування.
Фінансове планування проводять в 5 етапів.
Аналіз динаміки грошових потоків, другий - аналіз джерел формування грошових коштів. Третій напрямки використання грошових коштів. На четвертому етапі аналізується рівномірність грошових поступлень.
На п'ятому етапі показники коректуються із врахуванням напрямків оптимізації.
Зміст фінансового планування заключається в розробці бюджету доходів та витрат підприємства на наступний період.
Об'єкт дослідження даної дипломної роботи ТОВ "Керхер". Підприємство займається реалізацією миючих засобів. Аналіз підприємства показав, що воно є прибутковим, число працівників збільшується. Рентабельність продукції знаходиться на рівні 4,5% в 2011 році.
На підприємстві проводиться поточне та оперативне фінансове планування. В роботі розглянуто приклад поточного планування на рік. Фінансовий план розробляється в бухгалтерії на основі звітності за попередні роки. Для планування використовується програмне забезпечення Exel.
В роботі проведено планування доходів та витрат. Планування доходів проводиться математичним методом. Середній темп приросту доходу становить 8%. Звідси плановий показник доходу становить 7789,7 тис.грн, що на 578,9 тис.грн більше, ніж в 2011 році.
З метою операційного планування в роботі проведено аналіз доходів в розрізі за місяцями за 3 останні роки. Це дало можливість побачити, в які місяці року реалізовується продукції більше, а в які менше. На основі аналізу за минулі роки проведено оперативне планування доходу на наступний рік в розрізі за місяцями.
Планування витрат можна проводити різними методами. Нормативний метод використовується при плануванні фонду оплати праці та амортизаційних витрат. Економіко-математичний - при плануванні матеріальних витрат. В ході аналізу було визначено середні матеріальні витрати на 1 грн. реалізованої продукції, що склали 0,75 грн. Завдяки даному аналізу можна спрогнозувати матеріальні витрати на наступний період, маючи доход.

Інший метод - економіко-математичний заключається в визначенні динаміки зміни витрат підприємства, та встановленні середнього темпу приросту показника витрат за попередні роки.
В ході аналізу ми побачили, що планові витрати підприємства складуть 7196,6 тис.грн, а чистий прибуток зменшиться в порівнянні із 2011 роком на 124 грн.
Планування витрат та прибутку також проведено в розрізі за місяцями.
Розглядаючи методи оптимізації витрат, ми визначили детальну структуру витрат ТОВ за останніх 3 роки. За результатами аналізу встановлено, що основним джерелом скорочення витрат є оптимізація кадрової політики підприємства.
Резерв збільшення річного доходу становить близько 200 тис.грн. Цього показника можна досягнути змінивши кадрову політику підприємства: замість того, щоб відсилати штатних працівників з Києва у відрядження, варто приймати на віддалену роботу людей із відповідних міст. Тим самим підприємство зможе скоротити витрати на оплату праці, а й зменшити інші витрати на утримання квартир, які необхідно знімати.
Сьогодні кожне підприємство України стикається із рядом проблем, що пов'язані із фінансовим плануванням. Це:
• нерозвиненість теоретичних і методологічних засад розробки взаємопов’язаної системи планів;
• неспроможність виробничо-управлінської системи сприймати вимоги зовнішнього та внутрішнього середовища та адекватно реагувати на них, застосовуючи систему стратегічного управління;
• низька кваліфікація керівників і персоналу планових служб, які не знають сучасних методів планування або не вміють їх застосовувати.
Більшість фінансового планування є нереальним. Якщо внутрішні джерела впливу підприємство ще може спрогнозувати, то зовнішні - макроекономічні фактори сьогодні спланувати складно.
Зарубіжна методика, що використовується в розвинутих країнах світу використовує різні методи планування. Один із них метод Дюпон, який заключається в визначенні коефіцієнту рентабельності використання активів.
Марковіц запропонував математичний апарат для пошуку ефективного портфеля, здатного забезпечувати найменший рівень ризику для зазначеного рівня дохідності, або максимізувати очікувану дохідність за прийнятного рівня ризику. Що стосується доходності цінних паперів, то на сьогодні відомо три основні складові оцінювання ефективності портфеля цінних паперів, здатні об’єднати дохідність і ризик — безпосередньо дохідність, стандартне відхилення і ?-коефіцієнт як міру ризику. Оскільки на вітчизняних підприємствах не дуже поширено планування доходності цінних паперів, то на нашу думку, було б доцільно застосовувати один із вищевказаних методів, що використовувався для проведення аналізу в дипломній роботі.