Замовити дипломну роботу Американська трагедія та американська мрія в літературі на прикладі творів юджина О’Ніла та Теодора Драйзера​​​​​​​, натисни кнопку замовити та сформуй замовлення, після чого оплатіть за реквізитами в замовленні або натисніть кнопку оплатити Приват24.

Всі оплачені курсові, дипломні розсилаються автоматично та щоденно на поштові скриньки в замовленнях.

​​​​​​​Також ви можете замовити написання курсової або дипломної роботи за даним предметом та темою індивідуально за вашими рекомендаціями та змістом, вартість такої роботи складе 450-2000 грн в залежності від об'єму, деталі можете дізнатись за телефоном вище. Пишіть на Viber

Зміст
Вступ 3
Розділ 1. Америка американських мрій 9
1.1. Специфічне американське поняття «мрії» 9
1.2. Трагізм світовідчуття в американській літературі 13
1.3. Витоки театрального мистецтва «трагічної» Америки 17
Розділ 2. Натуралізм Теодора Драйзера у розкритті реалій буття буржуазної Америки 21
2.1. Полеміка Драйзера з літературою «ніжного реалізму» (за романом «Сестра Керрі») 21
2.2. Оголення контрастів капіталістичної Америки у романі «Дженні Герхардт» 37
2.3. Роман «Американська трагедія» – квінтесенція багатьох специфічно американських доль 50
Розділ 3. Невідповідність американської дійсності «американській мрії» у драматичній творчості Юджина Гладстона О’Ніла 66
3.1. «Американська трагедія» очима О’Ніла в п’єсі «Кохання під в’язами» 66
3.2. П’єса «За обрієм» - ще одна репрезентація трагічного краху «мрії 73
3.3. Викриття психологічною драмою «Всі діти божі мають крила» згубних наслідків расових переконань 77
Висновки 84
Список використаної літератури 88
Висновок

1. Тема «ілюзії versus дійсність», якщо її взяти в широкому значенні, ? одна з провідних в американській літературі І половини ХХ століття. Розвиток капіталістичної Америки був нерозривно пов'язаний з утопічною мрією про краще майбутнє. Але тут обмежуватися лише матеріальним чинником не варто, адже, в першу чергу, пересічний американець початку ХХ сторіччя мріє про місце в суспільстві, про соціальне положення. Отже, «американська мрія» ? успішність.

2. В міру розвитку капіталістичних відносин, що неминуче призводять до відчуження особистості, втрати людського в людині, «самоцінності» кожного окремо взятого індивіда та прогресуючої неспроможності вплинути на історію у дрібнобуржуазного інтелігента виникало відчуття розриву між наявним і досягнутим, прагнення відвернутися від реальності. Кожен, за таких умов, занурюється настільки в себе, що довкола не бачить нічого. Людину на Бродвеї, та й взагалі у місті, оцінюють за ціною його костюма.

На американський континент приїздили люди з усіх усюд, переважно оселяючись у великих промислових містах, де змушені працювати за мізерну плату. Серед розкоші вітрин та будинків тій людині, яка ледь животіє, нічого не залишається як відійти в безплідну мрію. Мрія типової людини отримати певний соціальний статус призводить до викривлення моральних, релігійних… норм. Одержимість ілюзіями нерідко призводить до руйнації мрій, адже людина не може жити лише ілюзіями. Та на щось більше у неї немає можливості. У будь-якому випадку: піднявся вгору чи так і залишився внизу, важливо одне, чи дійсно ти досяг омріяного щастя, зайнявши в життя різні позиції, так і не досягли того, за що дійсно варто було боротися. Виходить, що міф про Америку «рівних можливостей» був і залишається міфом, реальністю є лише незліченні соціальні та особисті трагедії, породжені крахом мрії.

3. На початку ХХ століття книжкові полиці Америки займали твори відверто реакційної та розважальної літератури, де прославлявся міф про успішну Америку, «американській спосіб життя». Героями пригодницьких романів ставали успішні підприємці «мільйонери, повії, загалом, банальні любовні історії, як легко вирішувалися та, не змушуючи замислитися ні письменника, ні читача, розважали. Лише з появою в літературі Джека Лондона, Джона Ріда, Теодора Драйзера …відбувається виродження белетристики та зародження «великого американського роману», що правдиво зображує реальні біди державного ладу Америки як «найкращого в світі»».

Ми переконано стверджуємо, що Теодор Драйзер актуальний і сьогодні, але сучасний пересічний американець навіть не знає, хто це.

4. До середини століття американська театральна сцена не бачила справжніх п’єс, які б розкрили реалії буття американців. Чужоземні (переважно європейські) спектаклі вдовольняли невибагливого глядача. Лише кризові 30-ті роки поставили на сцені ті конфлікти (расові, політичні, класові), що дійсно виражали проблеми доби. Неабияка заслуга у цьому блискучого драматурга Юджина О’Ніла, який заклав основу самобутнього американського театру. Він, класик американської драми, театр Америки наблизив до кращих зразків європейського, що відвів безодню між досягненнями американської драми і прози. О’Ніл вивів на сцену типову людину, яка не лише розчинилася у класовому суспільстві, а й загубила саму себе.

5. Перший роман Теодора Драйзера «Сестра Керрі» (1990) вступив у полеміку з літературою «ніжного реалізму», тим самим показав життя Штатів «яким воно є». Кароліна Мібер приїхала у Чикаго, сповнена мрій та життєвої енергії. Завдяки незламності духу та неабиякої сили волі досягла того, про що мріяла, але втратила і без того непоказні людські якості. Теодор Драйзер не звинувачує і не карає Керрі; вона така, яких у США – тисячі, отож не винна Керрі, винне суспільство, яке поставило її у такі умови. Читачі драйзерового роману прагнули покарання Керрі за аморальність поведінки і зовсім не помітили, що життя покарало її сповна.

6. Героїня роману «Дженні Герхардт» (1911) – улюблений жіночий образ Драйзера, адже, в яких би перипетіях долі не побувала ця дівчина «з низів», їй вдалося зберегти свої кращі людські якості, зазнавши особистої моральної трагедії. Теодор Драйзер у цьому романі показав два класи, два прошарки суспільства: родину Кейнів та Герхардів. Цей бік роману розкриває усю сутність Америки. Він довів, що не розміри гаманця, будинку… роблять людину щасливою навіть у класовому суспільстві, хоча представники визискувачів цього не усвідомлюють. Письменник в образі Дженні втілив, на нашу думку, той ідеал, до якого варто прагнути.

7. В роман «Американська трагедія» (1925) Теодор Драйзер «змів» увесь «Бруд» з головної вулиці великого американського міста, серед якого знайшов Клайда Гріфітса. Молодий юнак чітко знав чого прагне, але через нестійкість та слабодухість став маріонеткою в руках можновладців. Наскільки вигідним виявився злочин Клайда для місцевих політиків. Це ще раз доводить, що звичайна людина в першу чергу засіб, який можна використати у своїх цілях.

Теодор Драйзер у цьому масштабному романі показує неможливість реалізації. Адже, на «маленьку» людину велика «залізна» рука капіталістичного міста тисне з усієї сили. Будь-яке прагнення «висунутися» відразу ж придушується і ти залишаєшся за бортом. А кожен твій хибний крок, в даному випадку злочин, карається сповна. І як добре усвідомлювати, що злочинця покарано, і ні за що не нести відповідальності. Ось це і є справжня трагедія суспільства, не лише американського.

8. Опираючись на кращі зразки античної трагедії, Юджин О’Ніл п’єсою «Кохання під в’язами» (1924) висвітлив зворотний бік американської мрії. Показав Америку, на прикладі клану Кеботів, як духовно бідну країну, якою рухає власництво та прагнення наживи.

9. На прикладі героїв п’єси «За обрієм» (1918) О’Ніл проілюстрував наслідки невтілених мрій, які були на шляху до здійснення. Драматург довів, що зрадивши собі, нічого не досягнеш. О’Ніл вбачав трагедійність американського способу життя у нестійкості, невизначеності. Життя не любить слабких, незалежно від того в Америці ти, чи в Україні. Лише люди сильної волі перемагають і досягають того, що «за обрієм». Герой О’Ніла досяг цього лише після смерті.

10. Психологічна драма «Всі діти божі мають крила» (1923) висвітлила одну з найболючіших проблем США – расові переконання. У цій країні, яка на весь світ заявила про «рівні можливості для всіх», не знайшлося місце для чорношкірих. Суспільство не лише обмежує, а й прагне витіснити цих людей, обрізає їхні крила, ще раз доводячи свою зверхність.

Отже, «американська мрія» та «американська трагедія» ? поняття несумісні (з точки зору гуманності), але у суспільстві, де панує хаос, конкуренція та власність, мрія приречена на крах. У такому суспільстві людина хоч і прагне, та не може себе реалізувати, бо вона, з тих чи інших причин, не вписується в багатонаціональне явище – «американська мрія».