Готова Дипломна робота «Адміністративна відповідальність субєктів владних повноважень», замовити дипломну роботу з права, купити готову дипломну роботу, написати дипломну роботу. Телефонуй зараз.

Зміст

Вступ.4 РОЗДІЛ 1. Теоретико-правові аспекти адміністративної відповідальності суб’єктів владних повноважень.7
1.1. Адміністративно-правовий статус суб’єктів владних повноважень та їх види.7
1.2. Юридична відповідальність суб’єктів владних повноважень.23
1.3. Поняття адміністративної відповідальності та її законодавче забезпечення. 33
Висновки до розділу 1.43
РОЗДІЛ 2. Проблемні аспекти врегулювання адміністративної відповідальності суб’єктів владних повноважень у законодавстві України.45
2.1. Державне управління як суб’єкт адміністративно-правового захисту прав і свобод громадян.45
2.2. Поняття, ознаки та склад адміністративних правопорушень у сфері державного управління та застосування адміністративних стягнень за ці правопорушення.52
2.3. Особливості розгляду справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень.67
Висновки до розділу 2.74
Висновки.76
Список використаних джерел.80

Висновок

1. Досліджуючи поняття суб’єкт владних повноважень нами була визначена сутність владного повноваження. Його можна розглядати як забезпечену законом вимогу уповноваженого суб'єкта належної поведінки і дій, звернену до громадян та юридичних осіб. Це визначення вказує на наявність уповноваженого суб'єкта, такими суб'єктами владних повноважень можуть бути органи орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Останні можуть виступати учасниками адміністративно-правових відносин не безпосередньо, а через свій апарат (органи законодавчої і судової влади). А деякі з них реалізують свої права і обов'язки в сфері адміністративно-правового регулювання безпосередньо (Національний банк України, Центральна виборча комісія, Рада національної безпеки і оборони).

2. Одним із засобів організації належного виконання приписів правових норм, запобігання та припинення небажаної, з погляду держави, поведінки суб'єктів суспільних відносин є інститут юридичної відповідальності. Юридична відповідальність суб’єктів владних повноважень є засобом впливу на їх неправомірну поведінку, реакцією держави на вчинене протиправне діяння, яке пов'язане зі службовою діяльністю. Видами такої відповідальності є: дисциплінарна (неналежне виконання службових обов'язків; недотримання правил службової етики; порушення встановлених для публічних службовців обмежень та заборон); матеріальна (відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконним рішенням, діями чи бездіяльністю органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними їх повноважень); конституційно-правова (настає за вчинення конституційно-правового делікту та знаходить свій вияв у передбачених конституційно-правовими нормами особливо несприятливих наслідках для суб'єктів конституційного правопорушення).

3. Як різновид юридичної відповідальності, адміністративна відповідальність - це один із видів соціальної (правової) відповідальності, - це застосування до осіб (юридичних або фізичних), які вчинили адміністративні проступки (порушення встановлених правил), адміністративних стягнень або заходів виховного впливу, що мають для них обтяжливі наслідки майнового, морального, особистісного чи іншого характеру і накладаються уповноваженими на те органами чи посадовими особами на підставах і у порядку, встановлених нормами адміністративного права.

Суб’єкти владних повноважень належать до спеціальних суб’єктів адміністративної відповідальності. Вони підлягають адміністративній відповідальності за недодержання лише тих правил, забезпечення виконання яких належить до їх службових обов’язків.

4. Визначення державного управління як взаємодії держави та суспільства дозволяє дійти висновку про те, що громадяни виконують свої правові обов’язки тоді, коли держава виконує свої. Відповідальність громадян перед державою повинна обов’язково врівноважуватися відповідальністю держави перед суспільством. Дане явище пов'язане з системою суспільних відносин не тільки безпосередньо через реальні управлінські процеси, що відбуваються з приводу суспільного виробництва, але й опосередковано через свідомість, певні форми знань, різні управлінські доктрини, теорії й концепції. Отже, на формування управлінських відносин активно впливають не тільки матеріальні чинники, але й суспільна свідомість, передусім політико-правова та організаційно-управлінська.

5. Адміністративні правопорушення від злочинів тим, що злочини – діяння суспільно небезпечні, а адміністративні правопорушення – діяння лише шкодочинні. Покарання, властиве адміністративному правопорушенню, - не самоціль, воно є необхідним засобом виховання порушників і попередження правопорушень. Головна ж мета цього покарання - виховання порушника, тобто формування у нього звички законослухняної поведінки. Виховний вплив на порушника здійснює як сам факт накладення на нього адміністративного стягнення, так і спеціальні виховні заходи, що застосовуються до нього під час виконання деяких стягнень.

Серед актуальних проблем адміністративної відповідальності найменш розробленою залишається проблема адміністративних стягнень. Зокрема, надзвичайно важливо виробити сучасне бачення інституту адміністративних стягнень у системі адміністративно-правових санкцій. Адже традиційний розгляд адміністративних стягнень лише крізь призму адміністративної відповідальності зумовив певну обмеженість і в їх визначенні як правової категорії. Як зазначено в чинному Кодексі України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності й застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Такий підхід вочевидь не розкриває повною мірою сутності цього правового явища.

Також більш глибокого дослідження потребує питання щодо розмежування адміністративних стягнень на основні й додаткові. Адже законодавець і науковці заздалегідь наділяють додаткові адміністративні стягнення всіма характерними рисами основних, тож практично визнають їх рівнозначність як покарання та як відповідного впливу на правопорушника. Враховуючи відсутність достатніх теоретичних напрацювань з розглядуваного питання, найбільш прийнятним критерієм відмежування основних та додаткових стягнень слід визнати мету їх застосування, а точніше, наслідок, який законодавець передбачає у випадку застосування того чи іншого стягнення.

6. Оцінюючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повнова-жень через призму вищезазначених критеріїв, розглянутих в підрозділі 2.3, суди, в разі виявлення порушень хоча б одного із цих критеріїв і за умови порушення прав, свобод та інтересів позивача, мають всі підстави для задоволення адміністративного позову. До особливостей розгляду адміністративної справи де відповідачем є суб'єкт владних повноважень необхідно віднести те, що суд може вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, а також для з'ясування всіх обставин у справі може витребувати докази з власної ініціативи.

Дослідження складних проблем, що накопичились у сфері адміністративно-деліктного законодавства, мають бути спрямовані на вироблення більш досконалої нормативної моделі адміністративної відповідальності, в тому числі і юридичних осіб, яка має стати концептуальним підґрунтям радикальної трансформації чинного Кодексу про адміністративні правопорушення. Додаткових зусиль потребує аналіз правової природи основних та додаткових адміністративних стягнень, а також чисельних санкцій, які мають адміністративно-правові ознаки. У зв’язку із запровадженням у правозастосовчу практику так званих адміністративно-господарських санкцій мають значно актуалізуватися завдання щодо пошуку їх місця в системі адміністративно-правових санкцій, у змісті інституту адміністративної відповідальності в цілому.