Зміст

Список умовних скорочень 3 Вступ 4 РОЗДІЛ 1. Електронні фахові видання як об’єкти електронної бібліотеки 10 1.1. Створення електронної бібліотеки як інформаційної системи 10 1.2. Проблеми формування електронних бібліотек в Україні 18 1.3. Національна електронна бібліотека України 30 1.4. Досвід створення електронних бібліотек інших країн світу 34 РОЗДІЛ 2. Структурні елементи електронних видань 48 2.1. Структура електронних фахових видань 48 2.2. Вимоги до публікацій в електронному форматі 49 2.3. Питання авторського права в електронному середовищі 53 2.4. Сучасний стан електронних фахових видань в Україні 57 РОЗДІЛ 3. Методика створення електронних фахових видань в Україні 65 3.1. Класифікація методів створення електронних видань 65 3.2. Технологія створення електронних видань та їх колекцій у бібліотеках 66 3.3. Програми для створення електронних видань 74 Висновки 82 Список використаних джерел 86

Висновок

Радикальних змін зазнала структура наукових комунікацій на початку ХХІ століття. На розвиток традиційних видавництв і журналів впливають фактори економічного, юридичного та технічного характеру. Але найбільший вплив мають новітні інформаційно-комп’ютерні технологій. Це суттєво змінило процеси швидкого та зручного створення та розповсюдження наукової інформації.

Розвиток нових технологій створення, обміну, поширення інформації не оминув бібліотечну сферу. Сьогодні у світі поряд з традиційними виданнями на паперовій основі існують і стрімко розвиваються електронні видання. Ця тенденція притаманна й Україні. Керівники бібліотек ставлять перед собою завдання щодо накопичення електронних документів і забезпечення доступу широкому загалу, створення електронних архівів та каталогів – створення електронної бібліотеки.

Необхідно рухатися у напрямку формування галузевих та універсальних електронних бібліотек та Національної електронної бібліотеки України.

Метою створення Національної електронної бібліотеки України на базі Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського є сприяння сталому розвитку суспільства шляхом досягнення якісно нового рівня повноти та оперативності задоволення інформаційних потреб суспільства в документованих знаннях, які кумульовані в книгозбірнях.

Електронні бібліотеки дають змогу оперативно працювати з різним цифровим конвентом, швидко готувати онлайнові навчальні матеріали, електронні часописи й книги. Серед переваг електронних бібліотек можна також виділити широкий і вимірюваний доступ читачів, легкість пошуку потрібних текстів, потужна читацька аудиторія, інтеграція до світових наукових баз даних, зменшення наукової ізоляції, можливість спільних наукових проектів як в межах країни, так і поза її межами.

Існує низка напрацювань в цьому напрямі. Слід відзначити вирішенність питань форматного забезпечення електронних бібліотек (формати однозначно визначаються міжнародними стандартами і рекомендаціями). Та залишається недостатня розробленість проблеми лінгвістичного забезпечення електронних бібліотек і необхідність залучення до її розв'язання мовознавців, бібліотеко- й бібліографознавців та спеціалістів у галузі інформатики, які мають створити засоби морфологічного аналізу та граматичної нормалізації лексики, що враховували б специфіку української мови і надавали змогу формулювати пошукові запити мовою, наближеною до природної.

Можна констатувати, що вартість створення електронної бібліотеки зростатиме з кожним роком, і немає підстав припускати, що бібліотечний бюджет збільшуватиметься в тих же пропорціях, а значить перед бібліотеками України постане ще одна економічна проблема.

Звичайно, бібліотеки будуть змінюватися швидко, навіть швидше, ніж це зараз можна уявити, й електронні видання переважатимуть. Це неминуче змінить звичне бібліотечне мислення, адже електронні форми об’єднають процеси бібліотечної роботи – комплектування, оброблення, збереження й обслуговування – в один, ставлячи перед бібліотекарем нові завдання, серед яких – вміння орієнтуватися в інформаційних потоках та керувати ними, створювати можливості для користувачів оперативно отримувати необхідну інформацію з будь-якої точки земної кулі.

Порівняно зі станом розвитку електронних бібліотек в країнах Європи, Азії, Америки Україна залишається все ще на кілька кроків позаду, навіть у зіставленні зі системою електронних бібліотек Росії. Але позитивним є те, що можна скористатися світовим досвідом і перейняти найбільш вдалі напрацювання.

Наявні на комп'ютерному ринку України технічні засоби дозволяють вирішити питання архівації наявних інформаційних потоків і створення електронних копій документів, інформаційна й історико-культурна цінність яких не підвладна часу. Новий метод компресії графічних зображень, названий DjVu, створений спеціально для одержання високоякісних копій відсканованих кольорових документів з високим ступенем стиснення, що дозволяє потім швидку передачу образу документа через мережу Iнтернет в умовах ліній з низькою швидкістю передачі даних, відтворювати візуальну копію документа, включаючи колір, шрифт, малюнки і текстуру паперу.

Серед програм, спеціально призначених для створення електронних видань можна назвати ePublisher 3000, HyperMethod 3.5, Formula Graphics, Multimedia Builder 4.8.

Разом з тим необхідно констатувати відсутність в Україні фірм, що забезпечували б супроводження програмних систем для інформатизації бібліотек. З урахуванням аспектів інформаційної безпеки держави доцільно підтримати розробку відповідних вітчизняних систем і вирішити організаційні питання їх впровадження і розвитку.

Ще однією перепоною на шляху формування електронних видань в Україні є незахищеність авторських прав у електронному середовищі. Ця проблема потребує негайного вирішення з боку держави.

Універсальними засобами захисту від піратства для електронних видань, як і для традиційних, є висока якість оригінального видавничого продукту і оформлення, низька собівартість продукції, систематичне оновлення, високий рівень сервісної служби, активна маркетингова діяльність, юридично-правова боротьба з порушниками. Крім того, для електронних видань існують програмно-технічні засоби захисту від копіювання: ключові коди авторизації, приховані «водяні знаки», примусова реєстрація, тощо. Як і будь-який захист, вони не дають повної гарантії, проте ускладнюють незаконне користування.

Бібліотеками України накопичено вже майже восьмирічний досвід роботи з електронними журналами. Початок було покладено в 1999 році, відкривши доступ до електронних журналів видавництва "Springer". З 2000 року діє проект "Електронна інформація для бібліотек" за сприянням Асоціації "Інформатіо-Консорціум". З 2002 року реалізується в Україні проект "Доступ до електронних журналів для вчених Нових Незалежних Держав".

Бібліотеки України беруть активну участь у створенні та використанні електронних ресурсів. Але все ще гострими залишаються технічні питання: доступ та канали Інтернету, мережеві проблема, недостатня кількість обладнання та програмного забезпечення. Існують також організаційні та фінансові проблеми забезпечення бібліотек електронними виданнями.

У 2006 році на міжнародних конференціях визначилась стратегія бібліотечної діяльності на найближчий час. Участь європейських бібліотек у створенні світової електронної бібліотеки Google, формування відкритих архівів та електронних журналів відкритого доступу, подальша автоматизація інформаційно-бібліотечних процесів.