Війти или зарструватись
Зміст
Вступ.3
1. Сучасний стан і перспективи розвитку автомобільної промисловості України.4
1.1. Сутність, місце і значення автомобілебудування в машинобудівному комплексі. Чинники, які впливають на розміщення галузі.4
1.2. Розвиток автомобілебудування в світі.7
1.3. Галузева і територіальна структура українського автопрому.10
1.4. Основні економічні показники розвиткуавтомобільної галузі України.15
1.5. Проблеми та перспективи розвитку автомобільної промисловості України.22
2. Аналітична частина: Проаналізувати показники роботи промисловості в Україні та її регіонах.27
Висновки.35
Список використаних джерел.37
Висновок
В теоретичній частині цієї курсової роботи,було розглянуто те, що автомобілебудівна галузь України має такі проблеми: падіння виробництва, низька якість продукції, застарілі технології, відсутність фінансових ресурсів, продаж автомобілів в кредит і як наслідок зменшення обігових коштів. Все це не дозволяє їй конкурувати навіть на ринку СНД, не говорячипро Європейські ринки.
Для України найбільш перспективною є змішана стратегія розвитку: створення виробника легкових автомобілів на базі "АвтоЗАЗ" (це має бути створення дочірнього підприємства крупної іноземної автомобілебудівної компанії, яке б розвивало нові моделі автомобілей в низькій та середній ціновій категоріях), а також інтеграція у виробництво автомобілів та комплектуючих в межах СНД (так як ці спроби вже робляться на складальних заводах в Україні, але Україна має створювати не менше 50% доданої вартості автомобілів). Виробник вантажівок "КрАЗ" має реальні плани щодо виходу на європейський ринок завдяки кредитним лініям, що були відкриті для нього в українських банках.
Необхідною умовою для реалізації такої стратегії є створення прозорого законодавчого поля та справедливого податкового законодавства, які були б незалежними від політичної кон'юнктури.
У Верховній Раді України зареєстровані два однойменних законопроекти «Про розвиток автомобільної промисловості України» (№№ 3677 і 3677-1), подані двома групами народних депутатів, спрямовані на забезпечення економічних інтересів держави в нарощуванні обсягів виробництва українських автопідприємств і приведення національного законодавства у відповідність з вимогами ГАТТ/ВТО й Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і ЄС.Унаслідок скасування ряду пільг для автомобілебудівних підприємств, значно зросте рівень оподатковування національного виробника, і вітчизняні автомобілі стануть набагато дорожчими, утративши конкурентноздатність.
Разом з тим, при переході до ринкової економіки і при загальній відсталості промисловості автомобільне виробництво протягом визначеного часу не може бути конкурентноздатним і вимагає перехідного періоду і захисту. Але діючі умови оподатковування імпорту не захищають вітчизняний автомобільний ринок від експансії іноземних виробників.
Основним напрямом розвитку автомобільної промисловості України має бути значне підвищення якості її продукції із використанням наукових і технічних досягнень.
За рахунок інноваційного розвитку автомобілебудування Україна зможе реалізувати конкурентоспроможну продукцію як на національному, так і на світових ринках, що забезпечить вихід України в міжнародне економічне співтовариство. Держава має створити діючу і прибуткову галузь промисловості шляхом її глибокої зміни і модернізації, яка зможе вижити у зростаючій конкуренції та глобалізації.
В аналітичній частині курсової роботи,було розглянуто наступне:
Хоч частка промислового сектору у ВВП України і скорочувалася на
довгостроковому горизонті, країна досі залишається важливим промисловим
виробником у міжнародному порівнянні. Слідуючи за довгостроковим скороченням частки сектору у ВВП, спостерігається також послаблення його внеску до експорту. На три головні галузі (добувна, харчова промисловість і
машинобудування) припадає майже 60% від загального обсягу промислового
виробництва. Ключовими експортно-орієнтованими галузями є легка промисловість, металургія, машинобудування і хімія, що відвантажують більше 50% виробленої продукції за кордон.
Промислова діяльність сильно концентрована у східних областях країни, на які сумарно припадає біля 60% промислового виробництва. Реальне промислове виробництво досі продовжує скорочуватись, хоч номінальні продажі дещо зросли, оскільки компанії скоротили запаси, щоб задовольнити попит та підвищили ціни. Як зовнішні, так і внутрішні фактори сприяли зниженню реального промислового виробництва.
З боку зовнішніх чинників свою роль відіграли слабкий зовнішній попит, негативні умови торгівлі, а також російські торговельні санкції. Негативним внутрішнім фактором стало продовження фіксації обмінного курсу в ситуації, коли основні валюти-конкурентидевальвували. Ця фіксація призвела до занадто жорстких заходів монетарної політики, результатом чого став слабкий попит на інвестиції і товари тривалого користування.
Отзывы покупателей