Війти или зарструватись
Зміст
Вступ 3
Розділ І. Життєвий і творчий шлях Жан Жака Руссо 5
Розділ ІІ. Основні ідеї Ж.Ж.Руссо в роботі «Про суспільний договір» 15
Висновок 30
Література 32
Висновок
Жан Жак Руссо народився 28 червня 1712 р. у Женеві, у сім'ї годинникаря. Тільки що народжений Руссо майже відразу ж залишився сиротою, оскільки його мати вмерла незабаром після пологів. Незважаючи на те, що майбутній філософ з'явився на світ у Швейцарії, він (а вірніше, його сім'я) мав пряме відношення до Франції - предки Руссо були французькими ремісниками, що бігли з рідної країни, рятуючись від переслідувань, яким піддавалися там гугеноти (до речі сказати, мати Руссо - Сюзанна Бернар - була племінницею протестантського пастора).
Він вирішив повернутися в Аннеси до Луїзи де Варан, у якої він у цілому провів майже п'ятнадцять років, всотавши в себе багато положень, мусовані в провінційному інтелектуальному кружку своєї покровительки, що розвивали скептицизм XVII в. у тому розумінні, що всі недоліки сучасного суспільства виникають із низинної природи людини, у зв'язку із чим зовсім безглуздо намагатися змінити характер існуючих суспільних відносин. Такий погляд на життя й намагалася виховати (відразу відзначимо, що безуспішно) у Жані Жаку пані де Варан. Життя в патріархальній, далекій від бурхливих політичних подій Савойї зробила на подальший інтелектуальний і духовний розвиток майбутнього філософа дуже великий вплив.
Частиною нездійсненого задуму - «витяг відтіля» - є «Суспільний договір» (1762). У передмові до нього Руссо визнає, що «не розрахував своїх сил» і те «великий твір» не було їм виконане. Однак трактат - зовсім самостійний плід уже зрілої політичної думки. За словами Руссо, його погляди, у порівнянні з 40-ми роками, «значно розширилися». Новий трактат показує прямо протилежне тому, що хотілося б деяким буржуазним історикам, які відмову Руссо від венеціанського плану повідомляють нібито охолодженням до політичних питань.
Ідею законності революційного перевороту Руссо формулює в «Суспільному договорі» словами про те, що народ має право «скинути із себе ярмо» й «повернути собі волю», відняту тим або іншим деспотом.
Ідеї «суспільного договору» Руссо додав демократичний характер, яку вона не мала ні в кого з його попередників в області політичної теорії, хоча сама ідея вже була ними висловлена. Неспотворений «суспільний договір» можливий лише в егалітарній республіці, де здійснена дійсна рівність усіх без винятку громадян перед законом, що припускає влада народу - влада й законодавча й виконавча. В інтересах справжньої демократії народу не слід передоручати свої справи чиновникам, тому що «чим більше чиновників, тим слабкіше уряд».
Історичний реалізм «Суспільного договору» теж не безперечна, утопічна й егалітарна республіка з доброчесними дрібними власниками, ідеальна демократія без класової боротьби. Так, Жана-Жака не залишають сумніви, чи вдасться при наявності приватної власності створити умови для здійснення завіту: «Не допускайте ні багатіїв, ні злиденних». Думаючи про це, Руссо дійде висновку, що творити мудрі закони здатний був би лише народ, не багатий і не бідний, не занадто обтяжений звичаями старовини й ще не зіпсований торгашеством.
Отже, в роботі виконано поставлені завдання. В першому розділі розкрито життєвий та творчий шлях Жан Жака Руссо. В другому розділі визначені основні ідеї Ж.Ж.Руссо «Про суспільний договір».
Дана тема потребує подальшого дослідження.
Отзывы покупателей