Війти или зарструватись
Зміст
Вступ.
Розділ 1. Теоретичні основи та становлення іпотечного кредитування в україні.
1.1. Сутність, ознаки, види іпотечного кредиту як економічної категорії.
1.2. Нормативно – правове регулювання іпотечного кредитування.
Розділ 2. Аналіз діючої системи організації іпотечного кредитування.
2.1. Аналіз ринку іпотечного кредитування в Україні.
2.2. Аналіз розвитку фінансового механізму іпотечних відносин.
Розділ 3. Шляхи вдосконалення механізмів шпотечного кредитування в україні.
3.1. Стратегії оптимізації механізмів іпотечного кредитування у сучасних умовах.
3.2. Сек’юритизація іпотечних активів як альтернативний механізм залучення фінансових ресурсів та перспективи його впровадження в Україні.
Висновки.
Список використаних джерел.
Додатки.
Висновок
ВИСНОВКИ
Проведені в роботі дослідження дозволяють зробити наступні висновки.
В Україні система іпотечного кредитування будується як дворівнева. Кредитори першого рівня, до якого входять банки, надають кредити на купівлю житла, котре одночасно є і заставою.
Кредитори другого рівня – інституційні інвестори, які скуповують портфелі іпотечних кредитів, сформованих кредиторами першого рівня, під заставу виданих ними зобов’язань. Посередником між кредиторами першого і другого рівнів є створена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2004 р. № 1330 Державна іпотечна установа.
Розмір кредиту визначається залежно від платоспроможності позичальника та вартості житла, що надається в іпотеку. Процентне співвідношення розміру кредиту до вартості житла встановлюється умовами кредитування, які затверджуються кредитним комітетом.
Стратегія розвитку фінансового ринку України зумовлює необхідність упровадження і поширення механізму сек’юритизації фінансових активів, зокрема іпотечних. Постійна потреба банківських установ спонукає їх виходити на зовнішні ринку запозичень, шукати і застосовувати передові банківські технології залучення коштів. Саме таким універсальним механізмом залучення фінансових ресурсів, що дає змогу ефективно вирішувати актуальну проблему рефінансування банків є сек’юритизація.
Унаслідок американської іпотечної кризи для вітчизняних банків подорожчало основне джерело ресурсів – міжнародні синдиковані кредити. З огляду на цей факт багато вітчизняних експертів уже сьогодні вважає сек’юритизацію найоптимальнішим способом фінансування банківських установ. В Україні лише останнім часом створюється законодавче підґрунтя для реалізації механізмів сек’юритизації. Основною проблемою на сучасному етапі є неврегульованість передачі активів на користь компанії спеціального призначення.
Розгляд та аналіз викладених вище питань зумовив необхідність пошуку шляхів вдосконалення досліджуваного процесу. Автором проаналізовано існуючи пропозиції щодо цього питання та систематизовано у наступних напрямках.
По-перше, вироблення концепції розвитку національної системи іпотечного кредитування; запровадження системи державної реєстрації права власності та обмежень на нерухоме майно;
По-друге, створення ефективної системи державного регулювання іпотечного ринку, що включатиме формування більш досконалих правових норм, запровадження системи державного стимулювання учасників ринку; запровадження цільових державних житлових субсидій для громадян, які отримують іпотечні кредити;
По-третє, створення системи кредитно-ощадних організацій; надання державних премій вкладникам ощадно-будівельних кас; розвиток системи інструментів мінімізації ризиків, соціального захисту його учасників тощо.
В Україні ще існує багато перешкод для ефективного здійснення кредитних операцій: недосконала законодавча база, високий рівень ризиків, недовіра населення, відносна не сформованість іпотечного ринку. Всі ці фактори у поєднанні з наслідками кризи іпотечного кредитування стримують розвиток ринку іпотечного кредитування.
Отзывы покупателей