Війти или зарструватись
Зміст
Вживання народних повір'їв і прикмет в ранній ліриці Єсеніна
Висновок
Таким чином, для нас стає очевидним те, що народна традиція, в якій переплелись язичницькі і християнські звичаї, природно і просто ввійшла в ранню есенінську лірику. Більше того, можна з впевненістю сказать: Єсенін, в дореволюційній творчості, свідомо переслідував ідею, в основі якої лежала саме ця традиція російської культури. У роботі висвітлено філософсько-релігійні шукання С.Єсеніна, які передумовили релігійне відродження і визначили основні принципи "нової релігійної свідомості" інтелігенції кінця ХІХ – поч. ХХ ст.
Зроблено висновок про те, що філософсько-релігійні шукання та естетичні погляди С.Єсеніна знаходять відображення у ліричному світі поета. Це відбито у тематиці і мотивах творів, й у свою чергу, визначає особливості його художнього світу.
Наукова новизна дослідження визначається системним підходом до вивчення естетики і поетики С.Єсеніна, зокрема тематичної і мотивної специфіки його лірики, основні аспекти якої у літературознавстві ще не були осмислені.
У роботі вперше зроблено спробу детального аналізу естетичних, філософських і релігійних поглядів С.Єсеніна у їх взаємозв’язку і взаємообумовленості, намагання представити їх як єдиний і неповторний культурно-особистісний феномен, що став можливим на певному етапі літературного і суспільного розвитку. Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що дозволяє істотно розширити уявлення про літературний і суспільний процес початку ХХ ст. і визначити роль і місце С.Єсеніна у цьому процесі.
Саме у цей час були зроблені спроби поєднати зусилля філософії і релігії в осмисленні призначення людини і людства. Для С.Єсеніна релігія приносила у світ і душу людини естетичну гармонію, красу, витонченість, рух думки. С.Єсенін шукав духовної опори передусім у релігійній культурі.
Магістральними у його творчості стають дві теми: переживання краси, почуття краси у свідомості людства і смерть, знищення краси. Творчість С.Єсеніна стає для нас поштовхом до серйозних роздумів про духовний смисл життя. С.Єсенін вважав, що духовність, культура, краса врятують світ від жорстокості і руйнування. Єдино важливим для С.Єсеніна у мистецтві, у художньому творі є людська душа, її внутрішній зміст, багатство чи збідненість.
У своїй філософсько-естетичній творчості С.Єсенін утверджує те заповітне, чим жив, у що вірив, про що думав: про Бога та шляхи, які ведуть до нього; про Людину, життя і смерть, віру та безвір’я, душу та бездуховність, кохання. Усе це відбито у поетичній творчості і знайшло свій вияв в основних темах лірики.
Християнська тематика у творчості С.Єсеніна уживається із богоборницькими ідеями та демонічними мотивами. У його віршах відображені всі символістські мотиви: пошук спасіння від нудьги повсякденності у світі фантазій і передчувань, культ самотності й усвідомлення власної обраності, естетизація занепаду. Але при цьому в його поезії було й своє: намагання подолати декадентство на шляхах віри, а іноді – розчарування в ній, побоювання "пустої пустоти" небес. Звідси присутність у поетичному світі С.Єсеніна різких непримиренних контрастів над індивідуалістичним самоствердженням, безстрашним викликом людини життєвим ситуаціям і смиренності, відмовою від власної волі; мотиви відходу від можливості виконання віри, надії і страху перед "важкістю щастя".
Отзывы покупателей