Війти или зарструватись
Зміст
Вступ 3
Розділ і. Загальна характеристика героїчного епосу 5
1.1. Витоки героїчного епосу 5
1.2. «Поема про Беовульфа» як зразок героїчного епосу Середньовіччя 7
Розділ іі. Художні особливості «поеми про беовульфа» 14
2.1. Сюжетно-композиційна своєрідність поеми 14
2.2. Казково-міфологічні мотиви 17
2.3. Синтез язичницького і християнського мотивів у поемі 21
2.4. Образ Беовульфу 24
Висновки 29
Додатки 31
Список літератури 33
Висновок
У добу Середньовіччя світова література вступила в новий період свого тривалого розвитку. У добу раннього Середньовіччя заявив про себе архаїчний епос, який був представлений героїчною епопеєю і піснею патріотичного змісту з історичною основою, яка виконувалася народними співцями. Епос у кожній країні мав свої національні особливості, йому були притаманні як спільні риси так і загальнонародні епічні риси.
Зразком героїчного епосу середньовіччя стала «Поема про Беовульфа», яка виникла на основі стародавніх німецьких переказів, що відносяться до язичницьких часів. Особливістю поеми «Беовульф» є докладність описів її численні відступи: детальне змалювання боїв, розповіді героїв про свої подвиги можемо дізнатися про релігію, побут, проведення часу тощо. «Поема про Беовульфа» належить до дохристиянської героїчної фольклорно-епічної традиції, на що вказує й вказує її стиль, сюжет та образи.
У літературознавстві й досі не існує загальноприйнятої концепції щодо виникнення «Поеми про Беовульфа», яким чином вона написана, чи була складена з різних елементів. Її рукопис датується приблизно 1000 р.
Розглянувши сюжетно-композиційну основу поеми, можемо зробити висновок, що головною особливістю поеми є її героїчність, а зміст і поетика «Поеми про Беовульфа» приголомшують своєю складністю, багатогранністю та різночасністю. Поема є невичерпним джерелом відомостей про тогочасне життя європейців: багаточисельні описи обрядів, побуту. Точність та виразність поетичної мови приваблюють і сьогодні дослідників і читачів.
Проаналізувавши казково-міфологічні мотиви, варто зазначити, що головною ознакою героїчного епосу, і власне те, що відрізняє поему від казки є трагічний фінал, а саме загибель головного героя. Також, можна зробити висновок, що у казковому епосі вся увага зосереджена на індивідуальній долі героя, а в героїчному епосі – на долю країни, держави або ж племені. Епічна поема, на відміну від чарівної скази, – це оповідання про досягнення героєм безсмертя. Отже, «Беовульф» – це поема про героя і його пошук безсмертя, що досягається в героїчній згоді на власну смерть в обмін на безсмертну славу.
Дослідивши язичницький і християнський мотиви у «Поемі про Беовульфа», варто зазначити, що це питання й досі залишається відкритим. Однак, із впевненістю зазначимо, що в поемі спостерігається нашарування, синтез християнського світогляду на язичницькі уявлення.
Образ Беовульфа, зображується відважним, з мистецтвом кораблеводіння і плавання, бойовим мистецтвом, мудрістю, досвідом, а також хоробрим та мужнім. Образ могутнього богатиря, що втілює силу і потужність свого племені, позбавлений індивідуальних рис, проте націлений на виконання головного завдання, що стоїть перед ним, – захисту свого племені від чудовиськ. Додатковим засобом героїзації служить і родовід героя. Він здатний і готовий до здійснення подвигів не тільки через свої особисті якості, але і як представник славного своїми подвигами роду. Неповторність зброї є поширеним прийомом героїчної характеристики, яка служить зовнішнім, видним атрибутом героїчної сутності персонажу. На підставі цього, можна говорити про Беовульфа як втілення красивого, сильного та хороброго народного ідеалу.
Отзывы покупателей