Аналіз господарської практики і фахової економічної літератури за темою курсової роботи дозволив теоретично обґрунтувати наукові висновки і пропозиції, щодо удосконалення методології та організації економічного аналізу форм міжнародних розрахунків, які нині використовуються.
У зв'язку із зміцненням та укріпленням міжнародних відносин, велику актуальність отримали різні форми міжнародних розрахунків, тому що країни, вступаючи у ринкові відносини між собою, експортують та імпортують товари, послуги, потребують розвинутих форм взаєморозрахунків для уникнення непорозумінь і конфліктів на світовому рівні.
Міжнародні розрахунки охоплюють розрахунки по зовнішній торгівлі товарами і послугами, а також по комерційним організаціям, кредитам та по руху капіталів між країнами, у тому числі пов'язані з будівництвом об'єктів закордоном та наданням допомоги країнами що розвиваються.
Характеристика сучасних форм міжнародних розрахунків дала змогу зробити висновок, що використання конкретних форм міжнародних розрахунків залежить від розвиненості міжнародної торгівлі, ступеня валютного регулювання і валютного контролю, рівня розвитку, інтенсивності та надійності розрахункових операцій, що здійснюються комерційними банками.
В курсовій роботі розглянуті теоретичні аспекти здійснення міжнародних розрахунків, моменти їх практичного застосування, запропоновані шляхи їх вдосконалення, що допоможе поліпшити роботу банківу цій сфері.
Актуальність розгляду даної теми обумовлена, перш за все, неабияким значенням ефективності регулювання відносин в сфері міжнародних розрахунків та потребою розробки сучасного правового механізму їх реалізації шляхом вдосконалення нормативного регулювання.
Були запропоновані шляхи забезпечення ефективності використання форм міжнародних розрахунків, а саме:
* Вдосконалення валютного законодавства України, яке регламентує зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів господарювання. Перш за все, необхідне прийняття Закону, який би прийшов на зміну діючому Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та чітко окреслив місце комерційних банків у системі валютних відносин.
Також потрібна розробка та прийняття Банківського кодексу України, в якому були б детально врегульовані відносини між банківською установою та її клієнтами.
Україна повинна здійснювати поступову лібералізацію валютних відносин, враховуючи при цьому досвід розвинених країн.
* Стабілізація політичного та економічного становища України. Слід зазначити, що коли країна перебуває у важкому економічному стані, коли для неї характерна низька культура оплати, а також за нестабільної політико-економічної ситуації рекомендується здійснювати міжнародні розрахунки за допомогою акредитива;
* Для реалізації стратегії діяльності банків, а зокрема АБ «Київська Русь», на міжнародному ринку, необхідно удосконалити концепцію власної валютної політики та політики щодо проведення міжнародних розрахунків, завдяки якій повинна визначатися перспектива розвитку здійснюваних міжнародних операцій, розроблятись основа для прийняття управлінських рішень щодо майбутніх секторів ринку, банківських послуг та продуктів, асортименту операцій, прибутковості і рівня ризику;
* Банки, а зокрема АБ «Київська Русь», зобов'язані намагатися створити комплексну систему ризик-менеджменту, яка забезпечувала б надійний процес виявлення, оцінки, контролю та моніторингу всіх видів ризику на всіх рівнях організації, у тому числі з урахуванням взаємного впливу різних категорій ризиків, а також сприяла зміцненню позицій банку на валютному ринку України, забезпеченню рентабельної роботи та відповідності стандартам надійності і ліквідності.
* Першочерговою і необхідною умовою здійснення будь-якої зовнішньоторговельної операції, являється зовнішньоторговельний контракт.
Одна з важливих вимог при його складанні - визначення валютно-фінансових умов угоди. Дослідження валютно-фінансових умов зовнішньоторговельних контрактів показали, що при проведенні торгівельних операцій важливим є правильний вибір форми розрахунків, оскільки він дає змогу контрагентам зменшувати витрати і ризики невиконання протилежною стороною своїх зобов'язань за контрактом.
Для уникнення можливих непорозумінь і зменшення впливу ризиків на кінцевий фінансовий результат при міжнародних розрахунках, запропоновано спеціальну методику управління ризиками під час реалізації зовнішньоекономічного контракту та формулу визначення ризику партнерства за експортно-імпортними операціями. Аналізуючи розрахунок вартості ризику, можна зробити висновок, що для експортера ризик партнерства за акредитивною угодою є високим, а для імпортера відсутній.
Однією зі складових доходу банку є дохід від основної (операційної) діяльності у формі комісійної винагороди за надані банківські послуги. Тому, для банка необхідна розробка ефективної тарифної політики стосовно міжнародних розрахунків.
Тарифна політика АБ «Київська Русь» щодо міжнародних розрахунків (а саме, для акредитивних операцій) має бути спрямована, по-перше, на зміцнення конкурентної позиції банку на ринку документарних операцій відповідно до його стратегічних пріоритетів та завдань, по-друге, на створення сприятливих для клієнтів умов співробітництва з банком, і, по-третє, підвищення ефективності діяльності банку загалом.
Для підвищення ефективності проведення міжнародних розрахунків банків, у тому числі АБ «Київська Русь», було запропоновано використання резервного акредитиву. Резервний акредитив є універсальним інструментом забезпечення платежу, процедура його надання та обслуговування простіша та менш ризикована ніж документарного акредитива або банківської гарантії. Впровадження та використання банківською установою резервних акредитивів у підсумку дасть змогу розширити спектр послуг клієнтам, підвищити прибутковість та відкриє нові горизонти і сфері розрахунків та фінансування зовнішньоекономічної діяльності. Потенційний попит на дану послугу формується як за рахунок підприємств експортерів (захистити себе від ризику неплатежу) так і за рахунок підприємств імпортерів (повернення авансу при невиконанні контракту). Тому, можливо припустити, що 30% підприємств, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність, будуть потенційними споживачами даної послуги. В цілому, загальна доходність від впровадження резервного акредитиву має підвищити загальну комісійну доходність за документарними інструментами на 10%.
Таким чином, використання в банківській практиці зазначених методик дозволить в певною мірою збільшити ефективність використання форм міжнародних розрахунків та зменшити ризики, які виникають при проведенні міжнародних розрахунків.